01.21
29-го січня відбудеться 94-та річниця бою під Крутами, того неоднозначного проте геройського вчинку молодих, але свідомих українців.
Нажаль багато українців, які як завжди займаються буденними справами або чварами на політичному рівні забувають про це. Але ще більше засмучує свідомість молодого покоління, приспана нічними клубами, алкоголем та іншою блудною справою. Можливо саме молоде покоління, як ніхто, повинно знати свою історію бо ж буде її творити. Чому я про наголошую на цьому? Бо бачив молодих людей, які ніяковіли при опитуванні на тему Крут, тобто дивились “здивованими” очима, певно подумаючи чи то місце народження Джастіна Бібера чи що
. Для того щоб не було таких “білих плям” у голові і не було соромно за себе, хочу нагадати що таке бій під Крутами і навіщого його пам’ятати.
Отож сама битва відбулася 16 або, за новим стилем, 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути під селом Крути, за 130 км від Києва. Звісно, це був нерівний бій, оскільки наступала 4-тисячна армія Михайла Муравйова напротивагу лише трьом сотням київських студентів під командуванням Аверкія Гончаренка. Звичайно, військогово значення цей бій не мав бо утопічна ідея виграти його згасла, але померти за свою країну справа честі для кожного свідомого українця, що й зробили ці герої, як пізніше назвав їх М.Грушевський. А тепер трохи про самих героїв. Герої – це молоді студенти молодших курсів Київського університету св. Володимира і українського народного університету, які 5 січня 1918 року на зборах оголосили про створення куреня Січових Стрільців, вступ до нього всупереч різним закидам сучасників був добровільний. До куреня також долучилися учні старших класів української гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства м. Києва. Таким чином вдалося зібрати дві сотні, керівником яких призначено студента Українського народного університету – сотника Андрія Омельченка.
Із середини грудня 1917 року на охороні кордонів України з півночі на станції Бахмач перебував український гарнізон (чотири сотні) студентів старших курсів Київської юнкерської школи ім. Богдана Хмельницького. 26 січня з-під Бахмача прийшло повідомлення про наступ ворога і 27 січня прибуло підкріплення: перша сотня Студентського курення. проте юнакам протистояла добре озброєна, професійна армія…Переважна більшість студетів була без військової підготовки, були погано озброєні тому і не могли дати ворогові відсіч, можливо, яку хотіли.
Всім варто пам’ятати ці трагічні події. Пам’ятати сецем, а не вкладкою з вікіпедією, чи робити послугу слухаючи чиюсь розповідь про це. Особливо, я наголошую, мають знати, пам’ятати, сучасні ровесники тих героїв, бо можливість жити у вільній країні закладали саме такі події. А як вчинив би ти на їх місці?







24 грудня 2011 року