2006
06.08

Отже, другий етап візиту до рицарів, інтерв’ю з Сільвером на верхньому поверсі вежі, де тусується клуб «Святий Грааль». Обстановка камерна: на стінах герби, зброя, обладунки, посередині під стіною крісло а-ля «трон», біля нього стіл, за яким ми сідаємо і по ходу нам наливають домашнє вино :)


- (С.) Звичайно люди приходять сюди (я буду казати по собі), щоб комусь довести, що ти чогось вартий. Багато людей хочуть понтуватися, наприклад, я прийшов, потім казав на факультеті: «Ми там рицарями записалися!». Але потім від цього відходиш, стараєшся втекти від цієї буденності. Навіть якщо не займатись, на тренуватись, тупо посидіти в такій нетрадиційній атмосфері, попити з друзями вина, то вже якось цікавіше жити. Спочатку б’єшся на турнірах ніби для себе, але коли ти бачиш як за тебе вболівають, коли бачиш очі взагалі чужої тобі людини, навіть якоїсь маленької дитини, (я це називаю енергетичний вампіризм) – ти отримуєш такий кайф, сили ще більше додається, ти хочеш викластись на всю, показати людям, чого ти вартий, б’єшся вже не для себе, а для людей.
– Момент істини для рицаря? Заради чого це все?
- Заради того, щоб «лєва» людина побачила це все і в неї залишився спогад. Людина, яка прийде на турнір чи на тренування, буде це ще довго згадувати, багато є людей, які приїжджають і з Львівщини, хоча і в Львові є рицарі, приходять в замок до каси і зразу питають: «Де в вас є рицарі?». Спочатку я займався заради себе, зараз теж приходжу заради себе на тренування, поб’юся, виплесну негативну енергію, але основний стимул – це що людям це подобається. Звичайно є різні люди, деякі приїжджають на турнір, щоб просто побитися і від цього отримують задоволення. Він побився і все, йому пофіг те все рицарство, він приїжджає просто битися, як спорт. От в Росії це вже перетворюється в спортивне змагання. Цікавіше набагато, коли показувати, не тільки як б’ються, а показати самі традиції, костюми, як це все відбувалось, дух середньовіччя. А не так, як у фехтуванні: «переможець», «переможений» .
- Чим відрізняється рицар від не рицаря?

- Це важко сказати… Людина може не займатися цим, але бути в душі рицарем. Серед нас набагато більше людей, які цим займаються, але вони не є рицарями, і можливо ніколи ними не стануть. Не так важливо, чи ти посвячений, чи ні. Є люди, які просто живуть по таких правилах…
– А що є якісь норми?
- От по Україні роблять бійців, воїнів. Я от сам не боєць, я посвячений рицар, мене посвятили не за бої, на моєму гербі так і показано: меч лезом вниз – це означає, що рицарство мені дали не за бої. Я хочу зі своїх людей в клубі зробити не так бійців (бо їх вистачає в Україні) , а виховати людей в тому дусі відношення до людей, щоб були якісь моральні цінності.
– Чого справжній рицар ніколи не зробить?
- Я буду говорити за себе. Я можу сказати, що справжній рицар ніколи не піде на навмисне вбивство. От я ніколи не вб’ю людину, яка б вона не була і ніколи не підніму руку на жінку.
– Але ж у вас буває, що жінка бере участь в турнірі?
- Так, от дівчина в нас турнір виграла. Дехто вважає, що можна вийти на рівних. Але якби мені за жеребкуванням довелося з нею битися, я б просто склав меч, визнав свою поразку.


Такі от речі висять на стінах приміщення клубу “Святий Грааль”

- Давай про тебе особисто, коли ти зробив перший крок?
- Коли я вперше прийшов в цей рух, це вже буде п’ять років, тоді рицарство давали за бої, за перемоги. Я побачив, на що здатний, і зрозумів, що ніколи не стану рицарем, мене ніколи не посвятять. Я ніколи не зможу перемогти таких то людей, от коли виходять такі шкафчики. Але я не відійшов від цього, старався займатися далі. Коли мене вже посвятили в рицарі, в мене був шок, я був щасливий, а потім сів і потух – мрія збулася…
– А зараз яка мрія?
- Одружитися з коханою людиною і щоб в мене був син. Щоб йому передати герб і навчити його тому, що я вмію сам. Як рицаря, в мене мрія виховати наступників, щоб клуб, який я створив, не загнувся через кілька років. Є ще така мрія – померти над ристалищі, щоб не бути старим, не лежати в ліжку немічним. Померти в бою, неочікувано, щоб не знати коли.
– Що треба зробити, щоб стати рицарем?
- Звичайно, треба мати обладунок, зброю, щоб битися на турнірі. Основне, я думаю, це добитися якоїсь довіри і поваги. От мене в рицарі посвятила людина, яка мене знала півтора дня.


Рицарський стіл – скромний, але гостинний :)

- А що треба зробити людині, яку це зацікавить, і вона теж захоче стати рицарем?
- Прийти до нас. Кожна субота і неділя в замку. Але приходять люди і думають, що все просто, їм одразу видадуть екіпіровку. Все треба робити своїми руками. Для того треба читати багато літератури. Раніше, як це все в Україні починалось, робили якісь фентезійні костюми, ще щось, зараз вже все йде більше до реконструкції, шукаються історичні книжки, малюнки, мініатюри. Хай просто приходять, придивляться до одного клубу, до іншого. Наприклад, в клубі «Хелм» багато дівчат, якщо до нас дівчата приходять, я кажу: «йдіть туди, подивіться». Бо в нас дівчат мало, вони в основному б’ються. Їй тут буде скучно, якщо вона хоче, наприклад, танцювати, хай йде туди, яка різниця, ми все одно разом.
– Кого б ти назвав найбільш відомим рицарем, на якого можна рівнятись?
- Особисто для мене – це Серафим Собко, йому вже років з 50, бородатий здоровий дядько, який посвятив купу рицарів, робив обладунки для фільмів. Хоча з України зараз найвідоміший Владимир Владимиров, він вважається білим рицарем, він на таких турнірах не б’ється. Він знімається в фільмах, директор шоу-групи «Рицарі України», каскадерської організації.


Так виглядає герб Сільвера, який свідчить про його миролюбність: видно, що меч дійсно направлений вниз

А з тих, з ким я найбільше спілкувався, він мене посвячував – це Хокмун, з Вінниці.
– До речі, імена де ви берете?
- Кожен вибирає собі ім’я самостійно, дехто фентезійні, з Толкієна. Хокмун – це з Муркока. В мене, наприклад, Галахад ім’я, це з романів про короля Артура. А Сільвер – це тусовочне ім’я.
– Що б ти хотів побажати людям, які будуть це читати?
- Поважайте людей і сприймайте людину такою, як вона є. Якщо в людині бачити тільки найгірші риси, її неможливо буде виправити. А якщо навіть в найгіршій людині знайти щось хороше, то з неї можна зробити нормальну людину, яка б вона не була. Щодо побажань: хай спонсори, бізнесмени, люди, в яких дофіга бабла і які його викидають куди-небудь, хай хоч якусь копієчку нам дадуть. В Києві це стоїть нормально, в інших містах нормально, а в нас хоч би хто дав якусь копійку, ходимо, вибиваємо. В нас місто, куди приїжджають постійно люди, і поляки також, і не знати хто, а в нас все робиться за свої гроші. Більшість людей студенти, чи в когось сім’ї, відривають ці копійки, щоб піти купити на гуманітарці штору, щоб пошити костюм.
– В якої б ще, на твою думку, тусовки варто взяти інтерв’ю, щоб вона презентувала Луцьк?
- В молоді, яка слухає різну музику: репери, панки, рокери, металісти.

Така от розповідь про рицарів… А на останок ще кілька фото з їхньої оселі:

26 коментарів

Add Your Comment
  1. Salut! Це все класно! Підтримую! Але башту замку треба було б звільнити для туристів! Та навіть для жителів Луцька. Я от сам вже котрий раз у замку гуляв, та ніяк у ту башту попасти не можу, хоча хочеться. Це не справедливо по відношенню до мене, як корінного мешканця Луцьку, так і по відношенню до туристів! Я от вважаю, що мої життєві цінності є лицарськими, але судити не мені. Завжди мріяв бути одним з лицарів, але боюсь часу не вистачить на навчання. :( До речі, дворянське походження має якусь роль у вашому клубі?

  2. Ребята!Спасибо за то что вы создаете!За это великолепное зрелище!Просто влюбилась в это действо!И рада,что моя девочка нашла в вашем клубе себя.Так держать!Ждем новых фестивалей с нетерпением!

  3. Бухарі вони і є бухарі, що з них візьмеш, “Якій там нах спорт краще просто бухати і ходити у секонхенді!”
    І загалі тему рицарі треба зробити підрозділом розділу “Луцьк п’яний!”

  4. Цікава думка вАСИЛЬ. Але все ж таки це хобі!!! І досить цікаве!!! І звідки ти взяв що БУХАРІ.

  5. ааллоо дайте пліз доступ, адміни до написання статей

  6. Доступ надав для ніка Forever_Autumn (через нижнє підкреслення), там ще є нік Forever Autumn (через пробіл), видаляти його?

  7. видали Forever_Autumn (через нижнє підкреслення)– пароль згубила… мусила перереєструватися

  8. Proof, приходь до нас — побачиш. заняття переважно на вихідних після 12-ї

  9. For Proof: Дворянское происхожденее действительно имеет значение, но только в том случяе, если у тебя осталось наследство, и его можно пропить)))) Вообще то коллекционированием титулов занимаются в Святом Граале, если имеешь–заходи)))

  10. Коментарий к заявлению сера Галаахарда, на тему “настоящий рыцарь никого не убьет”: спорить не стану… наверное по этому, до наших дней дошла только тяжелая пехота((((((((((((((((((((((((((((((((((((, та не, брешу…))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))

  11. 2 Ziegfried , Зіггі, жжош :) ))))

  12. Молодці. Я за такі тусовки. Їх би не було, не було б тих свят, які ми бачимо.
    БУХАРІ – алкоголіків серед них не бачив.
    А от вежу для лучан все-таки потрібно зробити доступною.
    Я там вього один раз, випадково. І там доволі цікаво.

  13. Молодці.
    Не було б їх, тих свят ми б не бачили.
    А вежу потрібно зробити доступною для інших.

  14. для лучан є три дві вежі. і частина нашої. мало?))))

  15. вот мне интересно: все всегда норовят попасть в стыревую башню(сам таким был) А когда попадают, у них становится такая кислая и разочарованая физиономия, что возникает ощющение, что у ребенка забрали конфету…Люди, Вам что там медом помазано? Вам что, кто нибудь что нибудь обещал? Лавки как лавки, окна как окна, да еще и холодно к тому же… Че вы все туда лезете… А самое непреятное, это когда вы туда таки долазете, и начинаете без спросу лапать чюжие вещи…А по рукам? Я лично за то что бы пускать рядовых граждан в башню, но толбко при условии, что рыцарям будет дозволено ответно посетить их обитель, и полапать что нибудь из личных вещей.

  16. Ziegfried
    запретный плод сладок :) )))
    а речі не тільки лапають… після візитів таких інколи щось пропадає, або ж дууже вже пом*яте і вбите.
    мля

  17. Шо вы гаварите??

    Эта када ж после визитов туристов было чо то побито? или украдено….Вот тока ненадо

  18. Не знаю как там с туристами, но щас расскажу одну слезливую историю про уборщиц. В общем прихожу я в башню, смотрю стоит мой шлем возле камина, перевернутый разумеется, а внего аккуратно высыпан мусор… Обращаюсь к уважаемым уборщицам: Прежде чем занимать ответственные должности–ознакомтесь с творчеством Функена, или хотя бы просто детской энциклопедии

  19. среди рыцарей и в правду есть гавнюки их убрать и все будет ок. ато позорят и ставят тавро на всех !!!!

  20. карлусон Извините, а вы кто? Я просто спросил потому что хочу узнать относитесь вы к рыцарям или нет. Если нет что скорей всего, то вы не имеете права говорить то что сейчас сказали!

  21. о какая загагулина…ссорятся, а меня не предупридили…я уже тут!

  22. Хай Сільвер! Ти молодець! Так тримати! Ліля (Біофак)

  23. Біофак-это что матюк какой

  24. …то новый

  25. карлусон Да среди рыцарей есть говнюки но по моему в луцке их всего трое так зачем их уничтожать

  26. Ти великий и не слушай там разних придурков котрие тебе говорят что или ето не так у тебя всё супер!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

*