2008
07.04

1.jpg

ДЯКУЮ, ЩО ДИВИТЕСЬ!

1.Дмитрівська церква. Малюнок 1866 року. Була збудована у ХІІ-ХІІІ століттях точно не відомо ким. Багато разів занепадала і відновлювалась. Один із привілейованих православних храмів Луцька, позаяк розташовувася в Окольному замку, де жили різного роду тодішні посадовці. Власне міщани, які жили поза Окольником, нею не користувалися. Внаслідок опіки багатими лучанами наприкінці 1500х досягає значного піднесення. В цей час свої права на церкву заявляє волинський панський рід Гулевичів і згодом привласнює її. Пізніше внаслідок потужного покатоличення українських земель у XVII столітті церква втрачає маєток, але все ж залишається православною. Храм існує та діє до відомої великої пожежі Луцька 1845 року. Через півстоліття внаслідок перебудови монастиря бригіток, який знаходиться поруч і також згорів, руїни церкви розбирають. Під шаром асфальту досі зберігається її фундамент та залишки поховань.

2.jpg

2.Ще_один вигляд сучасної Лесі Українки часів Першої світової. Німецька поштова листівка. Із початком виникнення вулиці на ній розташовувалися дерев’яні будинки. У ХІХ столітті приходить новий дух будівництва і з’являються тришарові споруди: цегляний низ, дерев’яно-ліплений перший поверх та суто з дерева другий. В Луцьку досі можна знайти такі будинки. На кінець цього століття архітектура вулиці зазнає радикальних змін – починається ера цегляного будівництва. На початок ХХ століття вулиця вже виглядає так, як ми це бачимо на старих фотографіях. Будинки постають в неотинькованому цегляному стилі в одному, двох і трьох кольорах. Завдяки використанню кованих балконних огорож, дашків, перил, вазонів уся вулиця поєднувалася в єдиний архітектурний ансамбль. За царя вздовж вулиці на будинках у три ряди кольорів висіли квіти, що не аби як прикрашало Шосейну. Саме вона стає однією з вулиць, де з’явилося перше електричне освітлення міста. Це відбулося у 1909 році. За Польщі уже перейменовану на Ягеллонську вулицю замощують кам’яними шестикутниками, проводять невелику реконструкцію. У ХХ столітті до Другої війни вулиця сягає піку своєї краси та атмосферності тогочасної доби.

3.jpg

3.Ще_на_початку ХІХ ст. на цьому місці була Градна гора із бернардинським цвинтарем. Біля нього знаходилася капличка Скорбного Хреста (див. частину 8). Згодом доріжчина, яка проходила край цвинтаря, починає формуватися у вулицю. З’являються житлові будинки, школа за сприяння Луцького братства. На початок наступного століття сюди приходять зміни: вулиця стає людною, оскільки на її кінці розташовують критий ринок, велику частину Градної гори зрівнюють і в 1925 році тут починають зводити шикарний триповерховий будинок польського банку у стилі неокласицизму. За два роки він уже готовий і функціонує. Цей банк стає одним з найкращих прикладів тогочасного будівництва. Він і досі прикрашає собою центр міста. Шкода, що знаходиться в не дуже помітному місці. Тепер тут обласна філія Нацбанку.
4.jpg
4.Зображення Луцька із картини австрійського художника Леймана. Взагалі, наше рідне місто змальовували багато художників: Конопацький, Струков, Орда, Войняковський, Кулеша, Вейст, Лукомський, Чацька, ну і звісно, ще. Найвідомішими стали полотна Наполеона Орди, Войняковського, Леймана. Щодо акварелей останнього, то репродукції його картин друкували на поштових листівках, які призначалися для вояків австрійського війська, аби вони їх відправляли додому з окупованої ними Волині (Луцьк був протягом майже року окупований австрійцями, саме тоді, коли Лейман змальовував місто). На місці, де зараз восьма школа, був колись Мокрий Луг, болотиста місцина, яку вряди-годи навесні заливав повінню Глушець. На зламі ХІХ-ХХ століть із Парадного майдану сюди перенесли ярмарки, а на майдані утворили міський публічний сад.

5.jpg

5.Під_час_першої світової війни на цьому місці знаходилось летовище. Згодом це була просто окраїна міста. Проспект Президента Грушевського як міська вулиця утворився в 50-х у зв’язку з переоблаштуванням вантажної станції у міський вокзал (де був перший луцький вокзал, див. частину 5). Тоді його зробили у вигляді бульвару з пішохідною частиною посередині. Спочатку бульвар називався Привокзальним, а згодом на честь компартійної газети “Правда”. У 80-х провели реконструкцію і бульвар став проспектом, таким, як його видно тепер.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ І ДО НАСТУПНОЇ ЗУСТРІЧІ!
DZIĘKUJĘ ZA UWAGĘ I DO ZOBACZENIA!
DANKE FÜR EURE AUFMERKSAMKEIT UND WARTE ZU FOLGENDER BEGEGNUNG!
MERCIE DE VORTE ATTENTION ET AVANT ENTREVUE!
GREAT THANKS FOR COMING IN AND WISH TO SEE YOU NEXT TIME!

Copyright old:
1,3.art.lutsk.ua
2.kresy.pl
5.laser

Copyright new:
1-5.kotyk.

а) відгуки тут.
б) Для обговорення електронної версії сюди: http://lutsk.dzyga.biz/forum/viewforum.php?f=14&sid=0bafd72b6d63119922c3fef068d5efe7
в)качати її тут.
г) хто має (знає, де взяти; може дати, …) старі фотки Луцька в паперовому вигляді?
Ge) заглядайте до раніших частин!
д)пункти а-д важливі!


2 коментарі

Add Your Comment
  1. дякую!!! моє дитинство пройшло на проспекті Правди, коли він ще був бульваром, засадженим абрикосами. то було щось неймовірне, коли вони цвіли… спробую пошукати якість старі корцінки, бо тоді ми багато фотографували… я тут, ностальгуючи за Луцьком, пару років тому починала писати мемуари, але до кінця не довела… якщо знайду в комп*тері, то вишлю, можливо, комусь буде цікаво прочитати)

  2. висилай текстом на ЛН, щоб всі читали.

*