11.18

ПЕРЕДІСТОРІЯ. Частенько доводиться чути про людей, які зробили цей цікавий акт. Буває, самому хочеться приєднатися до когорти сміливців. А що, власне, для цього треба зробити? Купити квиток? Стати у чергу? Зареєструвати документ? Самогубство – цілеспрямоване свідоме позбавлення себе життя. Іноді виникають думки про суїцид, а де і як це зробити – невідомо. Яким способом, чи це боляче, де дістати засоби, який вибрати час? Давайте трохи розберемося з цими питаннями.
СТАТИСТИКА. Як заявляють лікарі та дослідники, психічний збій (захворювання) є причиною менше половини самогубств. Всі інші – навмисно сплановані дії. А от мета цих дій уже досить різна. Але як правило, більшість спроб обрамлені деперсивними насторями або сильним стресовим станом, хоч інколи це і не спостерігається. В Європі найбільшу схильність до самогубств мають німецькі народи. Найбільша частота у Данії. Північ Європи більш схильний до суїцидів, ніж південь. Частота випадків росте з віком, досягає максимуму між 60 і 70 роками, потім знову знижується, протягом року пік самогубств припадає на травень-червень. Україна посідає одне з перших місць за рівнем самогубств. Більшість з тих, хто скоїв суїцид – молодь та діти віком до 14 років. Чоловіки вбивають себе частіше, однак жінки роблять утричі більше спроб! Отже, далеко не кожна спроба є вдалою, тому розглянемо аспекти основних способів самогубств.
.
СПОСОБИ. Давайте займемося ботанізмом і закласифікуємо випадки – можливо, комусь це полегшить вибір. Досить коротко: за доступністю (наприклад, дах і зброя принципово відрізняються), за рівнем болю (далеко не завжди болітиме), за гуманністю (можна тихо зникнути, або ж розмазати мізки по стіні), за надійністю (ви думали, що завжди досягнете результату?), ну й зупинимось.

Падіння з висоти. Це доволі доступний спосіб, але вкрай небезпечний у випадку невдачі. Проте в Луцьку не так і багато місць, звідки можна стрибнути. Звісно, бажано, щоб висота була якомога більшою, а приземлення твердішим. Нижче 5-го поверха не варто пробувати. Колись у газеті я читав, що хтось упав із 9-го на город і вижив. Із високих будинків у нашому місті без проблем можна залізти на найвищі балкони Лучеська (12-ий поверх). Якщо двері будуть відкриті, то на найвищий балкон будинка, що напроти гімназії №4 (14-ий поверх), а також на балкон будинка, який знаходиться в центрі біля готелю Україна (15-ий поверх). Високохудожнім способом, погодьтесь, є стрибок із В’їзної вежі нашого любого замку! Ви жодним чином не заплямуєте ці величні мури своїм вчинком, адже вони бачили ще й не таке (посилання на Луцьку війну)! Це поетично, це шикарно, це гідно! Висота еквівалентна 10му поверхові, тим більше, унизу бруківка. Однак, це не досить гуманно, адже як-то буде людям зішкрябувати вас із асфальту – вони постраждають морально.
Старе місто омиває річка Стир, отже наступний спосіб – утопитись. Якщо знову ж таки не бажаєте травмувати людей, то краще прив’язати камінь до шиї – тоді вас ніхто не знайде і не жахнеться темно синього вигляду трупа. Тим більше, великий камінь не дозволить течії віднести труп на чужину. Хоча є інший вихід. Якщо ви або ваш друг боїться каміння, чи це йому здається надто страшним, порадьте просто втопитися, а труп віднесе течія далеко і його знайдуть аж десь у Білорусії. Він (вона) не травмує таким чином лучан. Місця: бажано мости. Гнідавський міст, Рованецький, Красненський, Бена. Ну або з берега, але ніхто не гарантує, що ви раптом не почнете гребти назад. Спосіб недостатньо надійний. Або втопився або ні. Як варіант – ванна.
Передозування. Ніби-то наркотики можна купити досить легко, але щодо Луцька, я не володію вичерпною інформацією. Смертельна доза героїну – декілька грам. Кокаїну – 30 г. Амфітаміну – точно не відомо. Останній можна придбати у клубі Метро (щодо інших інформацією не володію), але тільки через перевірених знайомих і то не завжди. Адже сама адміністрація клубу таким не займається і знаходиться до наркотиків у жорсткій опозиції. Якщо роздобудете героїн, то шприц і голку можна купити в аптеці. Попадати у вену або м’язи. Безболісно, однак у випадку невдачі, можна стати соматичним інвалідом.
Постріл з пістолета. Миттєво, безболісно, більше ніж надійно! Однак не вельми доступно. Якщо маєте зв’язки серед силовиків, то пробити собі зброю легше. Якщо ні – у цумі на пешому поверсі можна придбати пістолет (а мисливський магазин на Лесі, здається, уже не діє, та й з гвинтівки застрелитися досить важко – довга!). Калібр якомога більший, хоча зі звичайної прудкої пневматики куля легко проходить у голову. Цілитися у скроню надійніше, ніж у серце. Але це вельми нетактовно щодо навколишніх людей – мізки і кров у випадку великого калібру будуть скрізь і їх важко відмити. Але якщо руки трястимуться, то можна тільки поранитись і отримати пошкодження. Ціни 600-1500 грн. Це більше ніж мізерна ціна, яку ви востаннє можете віддати світові, отже виправдано підзбирати гроші для більшого калібру. Згідно “Положення про дозвільну систему” без жодних бар’єрів, дозволів та реєстрацій ви можете придбати і зберігати таке: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і т.д.
Отруєння. Обережно!! Дуже ненадійний спосіб! Є велика ймовірність пошкодити собі якісь важливі внутрішні органи хімічною дією різних отрут, особливо у формі передозування таблеток, аптечних препаратів, снодійного. Цианістого калію, швидше всього, ніде роздобути, а для приготування інших отрут треба вивчати рецепти з книжок. Волинські ліси багатющі на різного роду гриби та мухомори. Чи не найнебезпечніший – бліда поганка. Для кращого смаку рекомендується відварити (сіль, перець за самком). Доступний, але ненадійний і больовий спосіб. Перед смертю можна мучитися днями. На вигляд це зеленасто білий гриб, великий порівняно з іншими, пластинчатий, з тонкою ніжкою і “спідничкою” на ній. Оцтова кислота також входить до цього способу. Але столовий оцет містить лише до 9% кислоти. Він не придатний для самогубства. Найкраще підійде наявна у продажі в магазинах оцтова есенція. Ціна – кілька гривень. Концентрація – більше 90%. 50 мл повинно вистачити. Ця кислота, як і будь-яке отруєння, є дуже болючим способом.
Наступні способи є класичними і дуже масовими і не стосуються місць у Луцьку, але їх розгляд буде цікавим з огляду на екстравагантність поданої інформації.
Перерізання вен. Необхідно пам’ятати, що для більшого ефекту вени треба різати не поперек, а вздовж. Кров витікатиме швидше, якщо опустити руку в гарячу воду. Досить больовий спосіб. Напівдорозі можна зупинитися від старху чи іншої причини. За умови правильного застосування смерть може наступити через кілька хвилин.
Петля. Узагальнений спосіб смертей від задушення, пережимання сонної артерії, злому шийного хребця. Це чи не найпопулярніший спосіб самогубства, доступний, без крові. Найгірший сценарій – коли хребець не зламається і доведеться помирати від перекриття повітря. Муки триватимуть близько кількох хвилин. Один із найдієвіших методів. Варто попередньо перевірити обраний шнурок на міцність. На одному з кінців зробити маленьке кільце, міцно закрите кількома вузлами. В нього просадити інший кінець шнурка – таким чином робиться петля, яка самозатягується.
Голодування. Вишуканий спосіб, своїм драматизмом прирівнюється до стрибка з В’їзної вежі. Абсолютно дієвий, якщо ніхто не втрутиться. Кількість днів залежить від розміру, ваги тіла, способу життя. Однак числа 20-60 днів показують приблизний час. Для зменшення мук варто пити воду, але у невеликій кількості, інакше ви матимете нагоду роздутися, як прабатьки під час Великого Голодомору 1932-33. Також треба дотримуватися правила: обходити (фізично і подумки) десятою дорогою випадки, які пов’язані із їжею. Адже в цей момент психіка дуже чутлива до фрустрованої потреби у їжі, внаслідок чого до свідомості можуть викликатися образи задоволення цієї потреби, а тоді значно важче утриматися. Смерть наближається із поступовим планомірним згасанням як фізичної, так і психічної активності. Достатньо надійно, безболісно і гуманно, навіть шляхетно!
Звісно, усе розмаїття способів цим не завершується, багато чого опинилося поза увагою. Але це переважно ненадійні і болісні методи. Все ж стаття далеко не претендує на вичерпність і залишає можливим прецедент її доповнення. Тож, любі друзі, ВИБІР тільки за вами!..
Ви не думаєте, що хтось може сприйняти цю статтю серйозно?
краще щось позитивне
Браво,
не чекав
цікаво
сподіваюсь не згодиться, та всяке буває )
Чорнувато. Навіть чорно, але не смішно ІМХО.
хто про це пише пише того напевно це питання хвилює…
стаття провокаційна… але не думаю що несе хоч якусь користь… коротше не варте воно було, щоб заморочуватися так, на мою думку…
На перший погляд ця стаття не несе прямого спонукання до дій. Вона написана з легкою іронією. Але, все ж це інформація для роздумів для потенційних самогубців. Це як бомба сповільненої дії.
Можливо, автор хотів лише розповісти про таке явище, але вражає те, що із статті випливає думка, що самогубство – це нормально. І тому той, хто хоче, може зробити вільний вибір.
Людям, які роздумують над таким питанням раджу спершу заглянути в Біблію і ви знайдете там очевидну і однозначну відповідь.
Статтю не читав. Але самогубство не кращий спосіб себе показати. Для людини воно не несе нічого хорошого навіть після смерті.
Самогубством краще не уникати своїх проблем, а ще краще не доводоти (якщо ти схильний доцього) себе до цього . А взагалі є вибір завжди(чи створювати цю проблему що призводить до с-ва чи робити власне самогубство). Може комусь дійсно не цікаво жити от і займаються фігнею.
Все вирішуватиме рівень вашого розвитку.
непогана стаття…правда десь на теренах львівського сайт Інший світ була краща…
Біблію почитати?….не смішіть…її трактують так, як хочуть, і з впевненістю кивають головою що мовляв то правильно….
спроба самогубства- не ознака порушеної психіки…
інколи людині дійсно нема іншого виходу як піти із цього світу…
“інколи людині дійсно нема іншого виходу як піти із цього світу…” – ну, ну, цікаво що ж це за ситуації такі безвихідні?
хіба в людини підлітковий максималізм…
щодо порушеної психіки – дивіться статистику.
Є така форма як екзистенційне самогубство – це коли для людини її суїцид є, так би мовити, “наступним кроком на шляху її філософії”, тобто не якимось там виходом з кризи, а цілком нормальним вчинком, обдуманим, спокійним, коли вона подальший сенс бачить у таких діях. Причому ці дії відображають вихід людини за межі стандартних шаблонів сприйняття. Звісно, екзистенційне самогубство – рідкісне явище.
щодо ярлика “вихід з кризи”. Як правило, самогубство сприймається людьми як “втеча від проблеми”. Проте як пишуть лікарі, це лише невеликий відсоток від усіх випадків суїцидів. А щодо загальної класифікації причин слово “втеча” не витримує критики. Це ярлик, утворений внаслідок того, що з певних причин люди не бажають говорити про самогубство, вони умовно кажучи залякані, позаяк самогубство – соціальне табу. “Втеча від проблем” – це так само як “буржуазний націоналіст”. Самогубство – не втеча.
ацтойна стаття, навіть не хочу все читати….
нафіга таке писати? удачі……
Самогубці – це слабкі люди, які не знаходять в собі сил боротися з проблемами, іти далі по життю не зважаючи на жодні обставини. Тому для них найлегшим способом вийти із ситуації – просто піти з життя.
“слабкі люди” – такий самий ярлик, як “втеча з кризи” чи “буржуазний націоналізм”, тому що:
а)серед причин, що штовхають людей на самогубства, життєві проблеми складають одину із багатьох причин, отже технічно помилково вважати самогубців “слабкими втікачами від проблем”
б)у групі причин “життєві проблеми” знаходяться глибокі психологічні підствави та мотиви скоєння спроби суїциду, часто – хворобливі, що унеможливлює роздуми суїцидента над питанням “а чи сильний я чи слабкий?”
в)спроба суїциду, як пишуть психологи, не є виходом з чогось, а є пошуком цього виходу! а якщо людина шукає – вона сильна, а не слабка. Слабкі люди сидять на місці зазвичай.
г)існують такі форми суїциду, які спонукають думати, навпаки, про силу, а не слабкість, самогубців:
1)ідеологічні
2)військові
3)заради збереження честі (сепуку, харакірі)
4)релігійний фанатизм (смерть заради ідеї)
Замість упередженості будьмо об’єктивними! Це шлях до істини.
фігня всі ці причини! життя дається для чогось людині, і не людина повинна його обривати
мабуть автор щось хотів сказати своєю статтею, але що – незрозуміло…
може щоб викликати якусь дискусію, але тут нема нічого такого, про що дискутувати…
текст заради тексту…
Статья конечно неприятно бодрит,но на счет причин самоубийства kotyk прав. Это совсем не всегда “побег”. А рассуждать о нецелесообразности самоубийства ради самопожертвования-кощунственно. Все зависит от философии. У синтаистов это в первую очердь проявление силы духа.
Когда самурай делает “сепуку”,это вызывает уважение.Когда человек бросается с гранатой под танк,это тоже вызывает уважение. По моему тут вопрос не в действии а в побуждениях.
\”По моему тут вопрос не в действии а в побуждениях.\” – ось приблизно це я і хотів сказати.
http://volynnews.com/news/society/3387/
Років 2 тому щось схоже сама писала))))))
http://volynnews.com/news/society/3393/
2Full_Moon
)
ну судя по всему, к своей статье,ты серьезно не отнеслась
Відповідно до посилань, які розмістив Бор, ця тема дуже актуальна. А ще більшої ваги вона набуває саме зараз в нинішній політико-економічній ситуації, коли десятки тисяч людей залишаються без роботи і стабільних доходів. А що ще гірше – без чіткого бачення свого майбутнього.
Масла у вогонь доливають ЗМІ, створюючи та роздмухуючи непотрібну паніку в населення.
Першочергово треба задуматись над тим, як вберегти себе та інших людей від подібного негативного впливу.
Тут варто відкрити підручники з історії та подивитись, якими способами американці виходили із Великої Депресії 20-30-х.рр.
Для когось це звучатиме смішно, для когось несерйозно, але все ж, коли ви ДУМАЮЧА людина, звертайтесь до того єдиного, хто може допомогти в будь-якій ситуації – до Бога.
зростає попит на самогубства!
2kotyk
…значит экономический кризис, не скажется на “похоронной промышлености”, а это согласитесь + Рабочие места и все такое…
згідний
ну нафіга оце писати (про статтю)? для чого? думаєш прикольно чи пізнавально, чи ще якось не знаю як?? На всі сто впевнений, що ти ніколи в серйоз не думала(-в) про те, щоб накласти на себе руки. А я думав. І мені було не 13-16 років – я вже був цілком сформованою особистісю, з власним, абсолютно точно сформульованим ставленням до життя (ну і все-таке інше…) Скажу тобі точно, що це зовсім не весело, і аж ніяк не просто… Я хотів порізати собі вени. Помився, прибрав в кімнаті, написав записочку про те як я бачу свої похорони, наточив ножа (хотів саме ножем, бо (як не дивно) люблю свого ножа (подарунок коханої)), сів на ванні… Ну і шо?!!!! А в сраку все!!!!!!!!!!!!!! Думаєте це так просто і легко, як у книжках????!!!! Твої інстинкти починають тебе так трусити (в буквальному сенсі)!!!!!!!!!!! Дрижить все тіло, ніби підключене до мережі 10000 В… Це Страх… Прям як в монолозі Гамлета:”…страх цей нас безволить, і в звичних бідах ми волієм жить, ніж линути до не відомих нам…” Боягуз? Хм… Та напевно. Та чи погано це? Одне діло, коли ти вмираєш за щось, а зовсім інше, коли вбиваєш сам себе… Я не знаю, що далі писати… Мене ковбасить від однієї згадки про той момент мого життя…. Але, будь-ласочка, ЛЮДИ!!! Ким би ви не були (москаль, чукча, німець, українець, та хоть з Альфи-Центаври прилетіли!) не робіть ЦЬОГО!!!!! Ну от дивіться, наприклад: все! Нема сил терпіти, ви залізли на той йо..ний 14 поверх і вже збираєтесь політати. Але перш ніж це зробити подумайте чи не залишите ви на Землі своєї (не знаю як точніше виразити) “мрії”? Тобто чогось такого, що ви завжди хотіли зробити, але у вас не вистачало сміливості чи часу. Ну там… не знаю… накласти купу серед площі перед Лесею Українкою, плюнути в лице ППСніку, поговорити з дівчиною, яка тобі завжди подобалась…. Щось таке на перший погляд божевільне, але насправді таке щире. Спробуйте задовільнити хочаб одну таку свою “хотячку”, а там гляди і жити захочеться
Нє, ну справді, яка вже різниця – ти всеодно майбутній трупак, що тобі втрачати?
автору статті: блін! Це я слабак (чи просто мозгі маю), а ти прикинь, якщо це прочитає на всю голову приторможене суїцидально схильне мале ЕМОсеня????? Візьмеш на душу такий грішок?
Я думаю что можна расслабится. ЭМО в Луцке нету.
А если они еще есть, значит вовсе это и не ЭМО…
В тему и анекдот:
Приходит мальчик ЭМО с девочкой ЭМО домой, и говорит матери:
-Мама знакомься, это Катя.
-Вова,эта девочка будет у нас жить???
-Мама какое жить?!!!Она же ЭМО…
А касательно инстинктов самосохранения, ощущений и переживаний, думаю стоит написать статью.Это будет замечательным ответом на публикацию выше.
Касательно “ну нафіга оце писати (про статтю)? для чого? думаєш прикольно чи пізнавально, чи ще якось не знаю як??” , прокоментирую так: А по чему бы и нет? У каждого свой взгляд на вещи. Если бы на ту же тему издали книгу, то она тот час же стала бы скандальным бестселлером,а если написать статью, это вызывает осуждение.Тоска….
візьму.
Для того це все і пишеться, аби підбурювати народ…
…Далі буде!
“А если они еще есть, значит вовсе это и не ЭМО…” – в яблучко!
фу
блін! підбурювати в значенні наштовхувати на роздуми, чи заохочувати до самогубства?…
підбурювати означає викликати різні емоції, яких можна тут начитатись у коментарях, а після охолодження – задуматись.
ех… Ну те, що твоя стаття викликала велику цікавість, то це видно по кількості коментарів.
На всі 100 підтримую eNykа. Respect і уважуха.
kotyk, чим ти думаєш, коли пишеш такі статті, а ще й ті “червоні нотатки” – ну ніякої моралі! Одне збочення, якого і так повсюдно вистачає.
“Підбурювати народ” – ха, ха, ха, який брєд!!!
Краще б ти писав далі історичні статті, від них хоч якась користь для людей.
Якщо ти хочеш бути неформальним і відповідати назві сайту, то скажу, що зараз такий час, що класично звичайна, формальна людина в суспільстві виглядає як неформал. Бо таких людей одиниці.
більше! більше!! цього мало!!!
а ти, kotyk, молодець ))
гнеш свою лінію )) але й справді, коли пишеш якусь статтю, то давай більше підстав для дискусії, а не просто “текст заради тексту… ” як написав romuald
“…сей час такое время, что для того что бы выделится, приходится спать с женщинами…” Борис Моисеев
))))
kotyk, а ти б наважився вбити людину… припустимо, ножем? А подати ножа для вбивства – тому, хто наважиться? Якщо ні – то навіщо ж надаєш систематизований матеріал тому, хто може наважитись?
Якщо хоч хтось один вкоротить собі віку після прочитання цього матеріалу – можеш з чистою совістю вважати, що це ти подав інструмент (знаряддя) вбивці.
Ти – сильний, і зможеш із цим далі жити? Чи навпаки, слабкий – і тому зможеш жити? Немає сильних і слабких людей. Є конкретні ситуації – і різні люди по-різному поведуть себе в них; немає таких людей, які залишались сильними в будь-яких ситуаціях. Просто вони вдало уникали таких ситуацій, в яких не могли бути сильними. І в кожного свої на це причини.
П.С. Статистика підготовлена неякісно – вона не відображає думки людей, котрим вдалось. Лікарі і дослідники можуть щось говорити тільки про невдалі випадки (або початкові, але аж ніяк не фінальні мотиви, відчуття, прагнення, страхи – але тільки живих)…
ножа я не давав, але сам якось вбив людину. Мені це зійшло. Ні “правосуддя” (яке по суті є тільки комплексним вираженням людського варварства), на власні страждання ( які є наслідком інтелектуального збою особистості) мене не карали. Я мав і іншу вимушену можливість зайти *по той бік*, зробити подорож на край ночі і переконатися, що за нею нічого нема (крім природи, але це вже не людське життя)… Все це нісенітниці. Любов – ілюзія. Дружба – ілюзія. Життя (і його цінність) – ілюзія. І все це оповите лише брехнею…
А сильна людина чи ні – це і справді абсолютно непрактичні спекуляції. Ніцше був кретином…
2 kotyk: То все-таки стаття має на меті підштовхнути хоча б когось “за межу” раніше часу? Спробував, і сподобалось, хочеться позбавити життя ще когось? Мав на увазі – навмисне свідоме вбивство, коли є вибір і час на цей вибір.
Любов, дружба, ілюзія… так це чи ні, а статистика – неадекватна. В ілюзії чогось не вистачає… наприклад, за щирого ствердження ілюзорності життя немає сенсу відповідати на коментарі…
До речі, а звідки така впевненість про “край ночі” і те, що за ним? Звідти ніби не повертаються – ті, хто справді були за межею?
ніч триває.