2008
11.26

Луцьк – чудове місто! Поляки, австрійці, росіяни, французи, німці, чехи та й прості подорожні мільйони разів приїздили до міста, аби змалювати його готичну кріпость, барокові костели, мальовничі вулички Старого міста, панорами, які відкриваються з-над Стиря… Лейман, Орда, Войняковський, Струков, Конопацький – їхні полотна стали символічним втіленням бачення Луцька у старі часи.

Luck SP088.jpgМабуть більшість картин, які доводилося бачити сучасному обивателеві, належать руці саме цих майстрів. Зображень нашого міста – море. Але на жаль, не збереглося виглядів із дуже давніх часів, наприклад, князівських чи хоча б епохи Ренесансу. Однак із часів Просвітництва уже маємо змогу прослідковувати, як Луцьк виглядав. Тож почнімо подорож у ті давні незабутні часи!..

Найдавніше зображення Луцька датується першою половиною 1700-х років. Це – ікона Святого Ігнатія із панорамою міста на ній. Ось як це виглядає:

�е��а.jpg

Ми_бачимо замок, у ньому церква Івана Богослова. На майдані перед замком церква Святого Петра, а також видніється верхівка церкви Святої Катерини, або Святого Дмитра (про неї тут). У правій частині полотна храм із трьома шпилями – Троїцький костел (тут), а за дзвіницею – кафедральний Петропавлівський костел із центральною банею (тут). На передньому плані – річка Глушець (тут). Імовірно, ікона була писана для Тринітарського костела, що тепер від нього маємо можливість спостерігати лише монастир з вулиці Лесі Українки (про комплекс тринітаріїв тут). В ті часи Волинь із Луцьком належала до Польщі, яка у ці часи була досить слабкою. Місто було центром Волинського воєводства. Північною межею Луцька був район сучасної вулиці Кривий Вал. Центр досі знаходився на острівній частині, але поволі життя переміщувалося на гірки поза Глушцем на північ (тепер тут район вулиці Лесі Українки). Тут діяло 7-10 православних та католицьких храмів. Навколо них жили люди, формувалися вулиці. Замок уже втратив своє адміністративне значення і стояв, швидше, як свідок епох.

�о.jpg

�ойн�ков��кий2.jpg

Із 1797 року дійшли акварелі Казимира Войняковського із зображеннями замку та вуличок міста. Для Луцька то був украй переломний період. Відбувався Третій поділ Польщі, після якого Волинь відходить до Російської імперії. Пахне новим часом. Що і як далі буде – точно не відомо. Помітних змін протягом століття не відбулося з огляду на занепад рівня життя в усій Польщі. Однак такі заклади, як пошта і магістрат уже існують в районі поза Глушцем.

1852 ��ле�а.jpg

М. Кулеша, 1852. З цього століття уже є дуже багато акварелей, гравюр, різних малюнків Луцька. Центр Волині переміщається до Житомира, а Луцьк стає просто західним містечком. Верхній замок перетворюється на живописну руїну. Мури розтягуються, територія не охороняється. Окольний замок зникає навіки, залишаючи у свідках тільки вежу Чарторийських. Місто приходить у занепад. “В тому Луцьку все не по-людську: кругом вода, всередині біда” – примовка із тих часів. Туристи, які відвідували місто, описували, що вулиці невпорядковані, хаотичні, брудні і невимощені. Братську церкву лише щасливий випадок зберігає для нас. Велика повінь і чи не найбільша пожежа сталися в одному році – 1845. Усі католицькі ордени ліквідовуються. Деякі костели та монастирі так і не витримали перевірки часом… Центр міста уже сміливо перейшов на вулицю Шосову.

1880.jpg

Малюнок 1880 року. На другу половину століття ситуація починає вирівнюватися. Замок більше не розкрадають, замощують деякі вулиці, впорядковують вигляд. Центр міського життя – вулиця Шосова – уже досить багатолюдна. Луцьк отримує генеральний план. Розміри міста сягають Красного – на північному заході, району сучасної Шопена, Сапалаївки під Винниченка – на сході, Набережної на півночі. На кінець століття утворюють поштово-телеграфне відділення, проводять залізницю (більше тут). На 1895 рік кількість мешканців становить більше 15 тисяч осіб.

�ейман1.jpg

�ейман2.jpg

Далі – Перша світова. До міста під час австрійської окупації приїжджає художник Лейман та робить свої відомі акварелі, вигляди яких слугують для поштових австрійських листівок, які військові відправляли додому. Місто займає значну територію. Приєднують села Яровиця, Дворець, Гнідава, Красне. На вулицях міста уже помітні автомобілі, освітлення вулиць стає електричним. Відкривають публічний сад (про сад).

Після майже 20-річного панування поляків у місті в 1939 році сюди приходять совіти. Друга світова, а за нею – відбудова. Для Луцька це означало створення нового центрального майдану та широкої комуністичної вулиці Леніна (проспект Волі) крізь нього. Ось як це будувалося:

Ра1.jpg
Звели приміщення компартії і будинків край нього. Тепер тут пам’ятка архітектури. Формувалися промислові та житлові квартали, виникали нові заводи. Радянський спосіб будівництва призводить до знищення багатьох живописних провулків, закутків, двориків, малих вуличок. Нові райони набувають форми прямокутників. План розбудови міста 1963 року уже враховує багато особливостей мікрорайонів. Будуються широкі проспекти, системи будівель узгоджуються одні з одними, новозбудовані райони виглядають досить привабливо.

Ра.jpg

Радянські фотографії можна вважати останніми у часі “старовинними картинами”, які показують нам тогочасне обличчя рідного міста. На тому і закінчимо.


5 коментарів

Add Your Comment
  1. Класно! Багато пізнавального. Так тримати!

  2. приєднуюсь до попереднього дописувача :)
    Далі буде? ;)

  3. огляд старих картин та зображень Луцька на них завершено.

  4. але це не означає, що незабаром не появляться нові ідеї :)

  5. ти правий

*