2008
12.23

yaremche9.jpg

Доброї пори доби тому хто читає мою писанину!
Оце читав коментарії до статей про луцьких байкерів, хтось каже що то дурне діло, остальні навпаки, а от ніхто не відстоював свою думку на конкретних прикладах. Багато хто полюбляє говорити, що немає більшого ніж щастя їхати на мотоциклі і милуватись заходом сонця,  що байкер то стан душі і таке інше. От і я про щось таке говоритиму, а саме розповім про свою поїздку на цьогорічний байкерський зліт в Яремне який мав назву «WILD FIRE».
yaremche2.jpgТепер з самого початку. В мотоциклетній справі є новачком. Навіть не думав робити щось подібне, вірніше вирушати у поїздку на мотоциклі далі ніж  100-150км. Після поїздки на Адреналін2008 хотілось ще десь поїхати, недалеко. Не було спокою мені, мабуть, почалось проявлятись хвороба мотоциклістів – Мототоксикоз;). Шукав в анонсах мотоподій де ще буде проводитись подібне, нагледів таке: в Кременці відбудеться мотопікнік «БонаТур», який проводитиме тернопільський клуб байкерів. Все вирішено (так я думав) курс на Кременець!!! На форумі журналу Мотодрав створив тему про цю подію з метою дізнатись більше, що то за дійство намічається і тут облом ніхто не відписує, лише хтось пише: «Їдь краще до нас в Яремне» і дав ссилку. Як потім вияснилось то був один з організаторів.
yaremche3.JPGЗнову нема спокою… Не вилазить ні хвилини з голови Яремча. Блін, хочеться їхати і все!!! До фесту ще неділя. Грошей як в студента! Зішкрібаю всі свої запаси, якраз вистачило на маленьку палатку і найдешевший карімат. З дня на день чекаю обіцяні розрахункові гроші (трохи підробляв після навчання). В день перед виїздом їду в село, де живе мій мот. Весь час відчуття неспокою, заходять в голову думки може передумати, на таку відстань ще не їздив, мотоцикл похилого віку. З тими думками ввечері прив’язую до нього палатку, шукаю ключі які мені можуть знадобитися, непотрібні відкладаю, 1л масла, велосипедний насос, беру ще дощовик, теплу шерстяну кофту і складаю в рюкзак .
Ранок. Виїзд. Встаю в 5:00, далі не спиться. Вдягаюсь, ще раз все перевіряю і вирушаю в дорогу. Перед виїздом на трасу в сусідньому селі зупиняюсь біля джерела Святого Миколая. П’ю свячену воду, одягаюсь тепліше і виїзжаю на трасу між Здолбунівом та Острогом. Довго і холодно їду на Дубно, бо ще як на те ремонтується дорога, доводиться довго стояти з потоком машин декілька разів, но тоді хоть трохи зігріваюсь. Здається, що двигун працює якось дивно, як звіночки чути клапана, робиться не по собі. З часом те відчуття проходить, просто не звертаю уваги.
yaremche4.jpgДалі, в порівнянні з попередньою, хороша дорога до самого Тернопіля. Хмари розходяться, виходить сонце, стає веселіше. Трохи катаюсь по місту й шукаю знаки які покажуть шлях на Івано-Франківськ. Під якимось мостом, вірніше на ньому самому, бачу вказівник з потрібним напрямком. При виїзді з файного міста вже махає курва-мєнт. Допит, перевірка документів, незадоволене лице міліціонера бо нема за що придертись, їду собі далі. Здається що з кожним кілометром стає все цікавіше. Дорога починає дарувати все гарніші і гарніші краєвиди, а ще як вперше таке бачу(ще ні разу не був в Карпатах), то не можу надивитись.
yaremche5.jpgМинаю мимо Івано-Франківськ і через Бучач прямую не Яремне. За ради того щоб проїхати лише цю ділянку варта ця подорож!!! Всіх вражень просто не можливо передати! Гори! Природа! Дорога весь час повертає то наліво то направо. Їдеш наче пливеш, то занурюєшся то випливаєш.
yaremche6.jpgВ Надвірній знову зупиняє працівник ДПС і відразу відпускає, лише питаю в нього чи в правильному напрямку їду.
Яремче. Знаходжу місце зльоту, яке було біля сувенірного ринку. При в’їзді на територію мене зустрічають байкери організатори. Розказують і показують де можна розташуватись. На годиннику пів на другу. Ще хвилин з 20 стою спілкуюсь з байкером, який вартував у палатковому містечку, так як приходив в себе після дороги. Всього трусило, відчутні 8год на мотоциклі.  Мандраж минає, розпаковуюсь, ставлю палатку, ще трохи часу просто нічого не роблю і йду гуляти містом.
yaremche7.jpg

До вечора стає вже людно кількість палаток збільшується. Ввечері сиджу на мотоциклі, п’ю пиво, спостерігаю за всіма, навіть цікаво було вгадувати хто звідки, багато зі Львова. Всіх присутніх пригощають кукурудзяною кашею, вечеряю і лягаю спати. Не звертаю уваги, що за 20 метрів стоять колонки і розпочинається дискотека, засинаю. Так пройшов перший день моєї пригоди.
yaremche8.jpgДень другий. Встаю, вмиваюсь в річці Прут, тиняюсь по території роздивляюсь мотоцикли, чекаю коли буде проїзд колоною по місту. Пішов дощ. Добре що він був короткотривалим. Оголошують що зараз відбудеться проїзд колоною, просять утворювати вже її. Дуже сподобалось те що зі сцени розказують послідовність її шикування, які мотоцикли повинні їхати попереду, які посередині, які позаду. Це дуже добре, оскільки перед тобою не впреться хтось на Яві чи Їжаку і не буде травити їдучими вихлопними газами двохтактного двигуна. Вони повинні їхати позаду, а за ними тоді вже скутери, мопеди. Оскільки Яремче не є великим містом, то їзда тривала лише декілька хвилин, постояли біля будинку культури(можливо то був центр міста, не знаю), пофотографувались, як перехожі так і байкери і поїхали назад на територію зльоту.
yaremche91.jpgПознайомився з львівським байкером  Тарасом. Він запропонував поїхати покататись, попили каву в якомусь дуже красивому генделику. Проблеми з мотоциклом… Як не соромно таке казати, забув відкрити повітряну заслінку… Знову на декілька хвилин дощ, по якому повертаюся назад в палаткове містечко.
До вечора насолоджуюсь розважальною програмою, конкурси, показові виступи сучасних козаків, рок-концерт, знову конкурси, знову музика.
yaremche10.jpgОто є справжній відпочинок!!! Занурюєшся з головою в те що коїться навколо тебе і вже не існує для тебе  відчуття часу, втоми, нічого такого.
Опівніч, після виступу рок-гуртів стриптиз, конкурс на гучніший вихлоп, далі наче знов якась дискотека, але йду до палатки. Гріюсь біля жару з вогнища. В палатковому містечку майже нікого немає, всі біля сцени. Лягаю спати.
yaremche11.jpgТретій день. Виїзд. Просинаюсь, складаю палатку, пакуюсь і спускаюсь з палаткового містечка. Бачу Тараса який вже зі своєю другою половиною сидять в кафе, підсідаю до них, прошу їхати разом з ними через Львів. Знайомлюсь з Юрком також з Львова який снідав  з ними.  Поїду через Львів.
yaremche12.jpgЗа Івано-Франківськом в Галичі вистрелило колесо. Тарас відразу поїхав шукати шино монтаж, але  всі вони там були зачинені, оскільки неділя. Попросив в господарів у найближчому дворі  лишити мот.  Так як Тарас вже не міг мені нічим допомогти, міняємось номерами і прощаємось. Сам на маршрутку і в Івано-Франківськ. Пошуки камери завершились невдачею. В розпачі пішов у найближчий інтернет-клуб і в неті знайшов номер до члену клуба байкерів Франківська. За пів години в мене на руках аж дві камери. Все таки «байкери» то не пусте слово!!! Як міняв камеру, то  вияснилось, що дружина одного з господарів (будинок мав дві квартири в якому проживало дві сім’ї) є з Волині! Мене пригостили чаєм і я далі їду додому.
yaremche13.JPGПрямую на Львів. Лише раз зупиняюсь і звіряюсь з картою(на якій ні фіга не видно бо роздрукована на поганому принтері). Проїзджаю об’їздну Львова і потрапляю в місто, питаю шлях на Луцьк. Дорога зі Львова є далеко не з найкращих. Далі їду без зупинок лише на заправку. Прочинає темніти і після Радехова сильніше відкручую ручку газу, від Горохова вже, деколи, витискаю все, на що здатен мотоцикл.
Все, я в Луцьку. На годиннику 23:00. Палатку вже не відв’язую, а ножем розрізаю мотузок. Мотоцикл доставляю на стоянку.   Як приємно повертатись додому!!!
yaremche17.jpgВ результаті бл.730км. Море позитивних вражень, за якими невеликі недоліки навіть не згадуються. Зараз сидячи в дома перед комп’ютером, коли сезон практично закритий (холодно вже їздити), ця  подорож вже не здається такою великою. Мрію про нові напрямки подальших поїздок наступного літа, які можливо буде фінансово здійснити. То є справді хвороба, коли робися якоюсь мірою тим залежним. Мабуть  цих всіх вражень не створить вигляд з вікна автобуса чи автомобіля. І лише мотоциклісту (чи байкеру) зрозуміти, що тільки від їзди на мотоциклі  можна отримати стільки задоволення.

P.S. Фото взяті з нету, так як сам не фотографій не робив.


5 коментарів

Add Your Comment
  1. фотки додам ввечері

  2. от, розмістив, майже всі, було б ще непогано вказати джерело, звідки взяті фотки…
    стаття кльова, є трохи помилок, але дєло то житєйскоє, не маю часу виправляти…
    нарешті появився свіжачок в розділі подорожі :)
    прочитав все реально з цікавістю, хотів би щоб ти став активним мешканцем нашого міста і писав і надалі

  3. Майже всі фото було взято на
    http://www.motodrive.com.ua/forum/index.php?showtopic=10724
    (не вмію робити ссилку то просто скопіював адресу), ще були взяті на
    http://www.motocykl.net
    romuald, тобі приходило 2 чи 3 листи з фотографіями? Третій, можливо, і не прийшов, бо мав проблеми з нетом, часто викидало і доводилось листи відправляти по декілька разів. Чи ти так з нього не викладав?

  4. дійсно, третій лист не прийшов :( на наступний раз бери сам фотоапарат, тоді фоторепортаж можна кльово поєднати з текстом!

  5. Привіт з Яремче! То напевно Толік!!!Так??? Ми раді, що тобі сподобалося. Цього року нажаль не будем робити фестиваль , а трохи покатаємся по Україні. Думаю на зльотах пересікнемся. Для звязку заходи на наш клубний сайт
    http://www.bikeclub.pp.net.ua/index/0-3

    З повагою Advocat!

*