2009
05.22

11.jpg

У Старому Місті є така собі вулиця Караїмська. Дивна назва, з якою в наш час ми не стикаємося. Що це таке і звідки воно взялося? А виявляється, що назва ця приховує ще одну таємницю Луцька, яка до речі, не так давно була стерта з обличчя нашого міста. Ще є немало людей, які були свідками її. Цей давній топонім відображає розмаїтість культурного життя тодішнього Луцька і зберігається от уже 600 років.

Караїми – нащадки тюркського племені. Їхня етнічна батьківщина – Крим. Звідки ж вони взялися в Луцьку? Все пояснює діяльність великого князя Вітовта, корону якого так і не довезли до столиці, який заселяв міста Литви різними національностями. Взагалі-то це не була тільки його така фішка, а загальноєвропейська тенденція. В кожному місті були окремі поселення різних національних груп. Заселялися вони переважно через полон, чи колонізцію. А в 1392 році Вітовт, розбивши кримських татар, узяв у полон караїмів і розселив у Литві (Троки, Луцьк). З того часу вони стали тут жити, не асимілюючись із місцевим населенням. Караїми зберігали свою мову, культуру, традиції, віру. В Луцьку караїми жили на сучасній вулиці Караїмській, точніше, тій її частині, яка йде від кірхи до синагоги. У ХVIII ст. в тому районі вони збудували свою церкву – кенасу. Поряд була школа. А майдан напроти кармелітського монастиря (на його місці зараз кірха) носив назву караїмський. Луцька караїмська гміна (громада) була досить примітною. У ХІХ ст. серед караїмів узагалі вона дала відомих вчених: Йосиф бен Шеломо Луцький, Мордехай бен Йозиф Султановський, а особливо археолог Абрагам Фіркович. Громада займалася видавничою діяльністю. В Луцьку випускали книжки для дітей, газету “Сабах”, часопис “Карай Авазі”. Тут також був виданий караїмський словник:

41.jpg

Словник_відображав луцько-галицький караїмський діалект. Караїмська мова належить до тюркських. Має в собі багато запозичень із арабської та персидської. Всередині мови існували діалекти: луцько-галицький, тракайський, кримський. Абетка єврейська з додатками латинських та кириличних букв. Релігія караїмів відгалужується від юдаїзму. Вважається, що проповідник Анан бен Давид у Багдаді почав заперечувати авторитет Талмуду, ввівши принципи буквального тлумачення Святого Письма, відсутність права духовенства нав’язувати вірянам своє бачення Письма, кожен має сам пропустити то через себе і знайти своє розуміння Бога для безпосереднього спілкування з ним. Послідовниками цих ідей і стали караїми. У міжвоєнний період ХХ століття луцька кенаса виглядала так:

21.jpg

2-1.jpg

Біля входу:

31.jpg

На той час в Луцьку жило біля 100 караїмів. У двадцятих роках їх трохи зменшилося, але вони згуртувалися, щоби звести будинок для потреби кенаси:

Untitled-2 копи.jpg

Якби не війна, можливо, це стало б новою мурованою кенасою Луцька, адже попередня була дерев’яна і вже стояла двісті років. В Луцьку був також окремий караїмський цвинтар, який розташовувався напроти теперішніх стоматполіклініки та Будинку природи на Волі (біля єврейського цвинтаря, який був напроти теперішньої вулиці Чехова).

У чеському Гостинному дворі на недільних зустрічах чеської громади і на весіллях часто грали караїми. А ось, наприклад, сім’я луцьких караїмів прогулюється вулицею Ягеллонською у 1935 році:

51.jpg

Безпосередньо перед Другою світовою налічувалося ледь більше 60 луцьких караїмів. Ось кілька імен із того списку: Ребека, Стефанія, Сабіна, Естера, Ромуальд, Розалія, Йозеф, Стелла, Симон, Мойсей, Дорота, Селім, Назім. Війна поставила нові умови життя. Всередині 40-х років караїми майже повністю зникають з міста. Друга світова взагалі дуже негативно вплинула на усіх караїмів. Кенаса залишається пустувати аж до 1972 року, коли назовсім згоряє у пожежі. Зараз на цьому місці на Караїмській приватні будинки. Останній луцький караїм ще жив у вісімдесятих і в 1989 навіть приїхав у Тракай на караїмський з’їзд, представляючи Луцьк. На сьогодні напевно в місті уже немає жодного караїма. А у світі залишилося кілька тисяч. В основному це Україна (Крим, Одеса, Київ), Польща, Литва, Франція.


36 коментарів

Add Your Comment
  1. На сьогодні напевно в місті уже немає жодного караїма.

    Еще есть)))По крайней мере я знаю одного (но скорее всего
    полукровка(((
    Словник_відображав луцько-галицький караїмський діалект.

    Хотел бі я услішать єтот суржик)))) В Сянгане, поговаривают англо-китайский суржик в ходу…тоже наверное ничего)))

    Перечитал список имен…Ромуальд,ты ничего не хочешь нам сказать?))))))))))))))))

  2. “Ромуальд,ты ничего не хочешь нам сказать?” :) ))

  3. Нє-а, це випадковість або спланована провокація, я майже чистокровний українець, один тільки з прадідів мав польську кров ;)

  4. от бачиш, у нас тут на волині всі мають польське коріння…

  5. “Еще есть)))По крайней мере я знаю одного”

    а звідки ти знаєш, що він караїм?

    PS. хто такий полукровка? (це термін із “воровского” жаргону?)

  6. доречі, звідки інформація про караїмів? в архіві посидів?

    “от бачиш, у нас тут на волині всі мають польське коріння…” – ну моя невеличка краплина польської крові з Львівщини, а волинська кров в мені якраз чисто українська :)

  7. не зовсім, в архіві посиділи інші люди, а я вже посидів за їхніми матеріалами. А от фотографії і карти то вже я нарив у цифровому архіві (польському, звісно).

  8. Панове,то шо то виходить???Ми шо тепер лахі???))))))

    PS. хто такий полукровка? (це термін із “воровского” жаргону?)
    Это расценивать как издевку?))) Полукровка, по тому что у него отец караим, а мать словянка(с национальностью могу напутать:))А знаю,по тому что тусили вместе. Его Макентош зовут(разумеется имя не настоящее:)))

  9. Котык,у меня появилась идея)))Из твоей статьи я понял что более нацыстско-готического города чем наш нету.Ведь пожалуй не оджин город не стоит на таком количестве караимских, еврейских, польских и прочих кладбищ))))) Так вот сама идея: асоставь ка карту кладбищь города)))Я думаю найдутся люди, которые оценят эту работу))))И я втом числе)))))

  10. ооо, цікаво! Навіть дуже!!! А справді, чого б і не зробити? Тільки всі кладовища я не зможу врахувати – тут треба бути глибоким істориком. Але так десь із часів пізнього середньовіччя, або з Відродження можна нагребти інфу.
    Може й зроблю…

  11. “…у него отец караим…” так може це той чувак, про якого я писав, що він у 80-і їздив на караїмський з’їзд у Литву?.. Симон Ешвовіч має бути.

  12. за кладовища – цікава пропозиція….

  13. 2kotyk
    не,не он))))) Этому лет 25))))) К тому же наверняка ты пользуешся статистическими данными(то есть данными статистики:))) А в нее далеко не все заявляются какими есть)))) Интересно какой процент евреев заявляется как еврей? Какой процент немцев,поляков,и тех же караимов…? Это просто никому не надо))) В Луцке есть Марийцы,но я более чем уверен, что заявлены как украинцы)))) Я знаю одного калмыка(а может и ты тоже:))),ну с виду ,натуральный Чингиз Хан))), а в паспорте написано Украинец:)))))))
    2Lord_Yaroslav
    Я знал что Вы оценете))))
    Сразу хочу отметить, что в Луцке есть место,которое являеться само по себе являеться огромнейшим могильником надгромных камней:)))А это в двойне кладбище:))))

  14. ну не зовсім статистикою. Караїм вважався караїмом тільки тоді, коли батьки обидва караїми. Крім того, є точна інформація, де хто, скільки, як звати.

    “в Луцке есть место,которое являеться само по себе являеться огромнейшим могильником надгромных камней”

    де це і що?

  15. Это домик архитектороа возле Стыря:)))Сплошь и рядом, украшеный статуями из надгробий поляков:))))

  16. Вітаю! Дуже цікава стаття про луцьких караїмів і цікаві фото. Був би вельми Вам вдячним за додаткову інформацію про побудову нової кенаси перед війною.
    Важливе уточнення до коментарів: у наш час караїмом за національністю може вважатися будь-хто, у чиїй родині (хоч серед прадідів) є хоча б один караїм. Тобто це питання не стільки крови, скільки самоідентифікації. Крім того, караїм – це не тільки національна, а й релігійна приналежність. Так, як і мусульманин, православний, баптист, і т. ін. Є караїми-українці, росіяни, араби, євреї, англосакси, і т. д.
    З повагою і найкращими побажаннями Олександр Дзюба, редактор сайту “Караїми України” http://www.karaites.narod.ru

  17. про цей будинок (претендент на нову кенасу) достеменно нічого невідомо, окрім того, що призначався він для потреб кенаси… не знаю, чи він у наш час існує. Буду в луцьку – сходжу подивлюсь. Зараз на Караїмський біля місцезнаходження колишньої кенаси стоїть якийсь двоповерховий будинок, але я не звертав уваги на нього, можливо, це той самий. якщо буде цікаво – повідомлю на вихідних.

  18. Так, було б цікаво, дякую. Якщо Вам потрібна будь-яка інформація про караїмів, будь ласка, звертайтеся. Моя пошта: karaites@yandex.ru

  19. Dziekuje za interesujacy artykul, i ciesze sie, ze w Lucku pamietaja o Karaimach, choc dzis na ulicy Karaimskiej juz malo kto o nich wie – sama to pare lat temu sprawdzilam.
    Chcialaby tylko sprostowac informacje na temat murowanego budynku – otoz to nie miala byc kienesa, ale dom gminny, w ktorym bylo mieszkanie hazzana i sale dla karaimskiej szkoly i spotkan spolecznosci. Wybudowany byl ze skladek spolecznych i zakonczony tuz przed wojna. Moj dzidek, ktory byl hazzanem w Lucku do 1938 roku tam jeszcze nie mieszkal.
    Jesli chodzi o Karaimow na ulicy – to jest to rodzina Nowickich, ktora po wojnie osiedlila sie w Warszawie, i zdjecie zostalo zaczerponiete ze stron Karaimow Polskich, z artykulu syna tej malej dziewczynki :) zapraszam do przeczytania: http://www.awazymyz.karaimi.org/index.php?p=419&a=8

  20. Obecnie budynek ten jest w rękach prywanych, a gospodarz wie, ze dawniej bylo tam mieszkanie hazzana. Podczas naszej wizyty na ul Karaimskiej zaprosil nas i pokazal wnetrza, wowczas wlasnie oczekujace na remont.

  21. Jeszcze słowo uzupełnienia. Dwa zdjęcia przedstawiają kienesę w Łucku od strony południowo-zachodniej. Ale nie jest ścisłe, iż wyglądała ona tak w okresie międzywojennym.

    Pierwsza fotografia pochodzi sprzed 1914 r. W 1915 r. łucka kienesa została uszkodzona w trakcie trwania I wojny światowej. Oprócz zniszczeń została ona wówczas zrabowana. Dokonać tego mieli żołnierze węgierscy oraz miejscowa ludność żydowska. Informacja o tym wraz ze zdjęciem przedstawiającym ówczesny stan świątyni z książki M. Orłowicza: http://wolyn.ovh.org/ippw/index.html

    Druga fotografia ilustruje natomiast wygląd kienesy po 1928 r. Zasadniczą różnicą było wówczas wstawienie nowych okien o odmiennym kształcie. Wcześniej były to okna prostokątne, a od końca lat 20. zwieńczone łukami, w których znalazły się rozety. Widać to wyraźnie na zdjęciu.

    Dodam jeszcze, że budynek służący gminie miał mieścić również biuro urzędu metrykalnego.
    Czy ktoś zna może jakieś szczegóły dotyczące losów kienesy po 1945 r.

  22. ого! багато цікавої інформації! це ж як цікаво тепер виходить: Mariola – внучка караїмського хазана Луцька міжвоєнних часів. А де ви зараз мешкаєте? Чи Друга Світова не є причиною того, що дід жив у Луцьку, а вже внучка мабуть у Польщі?

    biuro urzędu metrykalnego – це що за така контора? які метрики вона видавала? діяльність бюро було пов’язане тільки з караїмами чи то метрики на весь Луцьк?

    Czy ktoś zna może jakieś szczegóły dotyczące losów kienesy po 1945 r. – наскільки мені відомо, після війни кенаса просто пустувала. а от в 1972 році згоріла. кажуть, що це був зумисний підпал. Маю фотографію кенаси 1960-х років. Якщо цікавить, можу вислати її електронною поштою.

    Інтересна історійка вийшла! Я обов’язково напишу нову статтю про луцьких караїмів і врахую всі уточнення з ваших коментарів!
    Дякую за коментарі! Чудово, що люди знаходяться!..

    Пані Маріола, може ви ще маєте якісь цікаві відомості про караїмів і Луцьк? Якісь додаткові фоторафії, тексти? Цікаво було прочитати історію Ромека Дубінскі з Лондона.

    P.S. А звідки п. Маріола і п. anthropos знають українську? То всі поляки можуть її розуміти, чи тільки ви, оскільки історія вашої родини пов’язана з Україною, а отже і з мовою?

  23. Wlasciwie korzenie mojej rodziny są z Litwy, z Trok, ale faktycznie w latach 1928-1938 moj tato, jak i cala jego rodzina mieszkali w Lucku, jako ze Dziadek (Rafał Abkowicz, na zdjęciu z prawej strony) był wówczas hazzanem w Łucku, w 1938 został przeniesiony zpowrotem do Wilna, a na jego miejsce przybył hazzan wilenski Jozef Lobanos (na zdjeciu z lewej strony). Po wojnie Tato, a nastepnie cala rodzina przeniesli sie do Polski, gdzie i ja mieszkam.
    Nie ukrainskiego jezyka nie znam, ale znam rosyjski, co pozwala mi rozumiec napisany po ukrainsku tekst, ale nie mowic.

    Przed wojna hazzani, tak jak i duchowni innych wyznan pełnili obowiąki urzedników stanu cywilnego, rejstrowali urodziny, sluby i zgony, a nastepnie wydawali odpowiednie dokumenty, na podstawie prowadzonych ksiąg metrykalnych. Dlatego tez w tym budynku bylo zaplanowane biuro urzędu metrykalnego, ale tylko dla Karaimów.
    Bede wdzieczna za fotografie kienesy (info@karaimi.org), ja mam w swoich zbiorach kilka fotografii kienesy ale sprzed wojny. Mam tez kilka ciekawych fotografii rowniez na ulicach Lucka – z dziadkem, moge wyslac.
    W Awazymyzie jest jeszcze kilka artykulow poswieconych Karaimom z Lucka: http://www.awazymyz.karaimi.org/index.php?p=43
    o Sergiuszu Rudkowskim
    http://www.awazymyz.karaimi.org/index.php?p=414&a=3
    Niestety nie dzialaja w tej chwili wyszukiwania w czasopismie, ale jutro to bedzie poprawione.
    w ubieglym roku ukazal sie tez artykul o Kienesie karaimskiej w Lucku na podstawie zachowanych dokumentow – moge przeslac kopie…
    Informacje o tym artykule wyslalam do Karaimow, ktorych korzenie są z Łucka, moze ktos sie jeszcze odezwie :)

  24. Kotyk: Język ukraiński jest zrozumiały dla tych Polaków, którzy chcą rozumieć. A takich wcale nie jest mało. Jedyny rzeczywisty problem to alfabet cyrylicki, prawie nieznany w młodym pokoleniu.

    Jeżeli chodzi o potomków hazzanów łuckich, to w Polsce (Gdańsk i okolice) żyją również wnuki ostatniego hazzana, który nastąpił po dziadku Marioli i sprawował swą funkcję od 18 marca 1939 r. do wybuchu wojny.

    Dziękuję za interesujący artykuł…

  25. Хай щастить!

  26. відправив лист поштою

  27. А стаття викликала чималий інтерес, тільки от польською все ж мені не все зрозуміло…. Можливо, спробувати коментарі на українську, щоб могли і інші орієнтуватися? А, kotyk?

  28. я найближчим часом напишу нову статтю, незрівнянно ширшу, до якої включу всю інформацію, яку тут поки що можна тільки польською прочитати, і не тільки. і все буде зрозуміло.

  29. додам тільки, що anthropos вкінці питає, чи хтось знає про долю кенаси після року 1945. може таки дійсно хтось знає більше, ніж я дав у відповіді?

  30. Будь ласка, вийшіть і мені фото кенаси 60-х років!:)

  31. сьогодні вишлю

  32. Дуже дякую!:)

  33. Kotyk: rozumiem język ukraiński, ale trudno mi w nim pisać. Mój pradziadek mieszkał na Wołyniu w latach 20. XX wieku, ale krótko.

    Dziękuję za przypomnienie o Karaimach w Łucku. Ich historia jest bardzo bogata. Mogę napisać więcej, ale co cię dokładnie interesuje? Warto upamiętnić miejsca związane z Karaimami w Łucku. Nie ma już kienesy na ulicy Karaimskiej (teraz Karajimśka), ale są inne jeszcze miejsca. Na dawnej ulicy Jagiellońskiej (teraz Łesi Ukrajinky) 111, a potem 95 mieściła się w latach 1931-1938 redakcja pisma „Karaj Awazy” (Głos Karaima) wydawanego w języku karaimskim. Jego redaktorem był Aleksander Mardkowicz, który mieszkał przed wojną na ulicy Trynitarskiej 1a (teraz chyba Medwiedewa).

    Kilka lat temu w Haliczu odbyła się konferencja historyczna poświęcona Karaimom. Może udałoby się zorganizować taką w Łucku? W Haliczu działa już od 2004 r. muzeum historii i kultury karaimskiej. A może powstałoby takie muzeum i w Łucku?

  34. Так, до речі, цікаво дізнатися про місця, пов’язані з караїмами в Луцьку.
    В Галичі є Національний заповідник “Давній Галич”, до складу якого входять три музеї – окрім Музею караїмської історії та культури ще є Музей історії давнього Галича, і Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття. В інших містах України, наприклад у Феодосії, у краєзнавчому музеї є заля, присвячена караїмам. Окремий невеликий (одна заля) Музей караїмської культури є в Евпаторії при діючій караїмській кенасі. Його організувала місцева караїмська громада. Крім того, невеликі музейні куточки є при караїмськиї громадах у деяких інших містах.
    В Луцьку було б добре влаштувати хоча б якийсь стенд по караїмам в місцевому краєзнавчому музеї. Аби люди знали, що в Луцьку жив такий народ.

  35. anthropos, дякую! маленьке уточнення: вулиця Тринітарська, на якій жив Aleksander Mardkowicz, тепер носить ім’я Сенаторки Левчанівської.

    а можливо у Вас збереглися якісь фотографії? Пані Маріола прислала мені кілька цікавих світлин з кенасою та караїмами на вулицях тогочасного Луцька. Але виявляється, що стосовно цвинтарів збереглося зовсім небагато фотографій – всього одна. та, яка є в Маріоли. Якщо мені вдасться поговорити з місцевими краєзнавцями на цю тему, то можливо, фотографій знайдеться більше.

    Із посилань п. Маріоли я почерпнув багато цікавої інформації. А от про луцьких караїмів ще цікаво те, який побут та звичаї були, як караїми любили проводити час, які зв’язки з іншимим громадами міста?

    А от якесь меморіальне місце про луцьких караїмів було б дуже доречним! Але створення таких речей, а тим більше проведення конференцій, не в моїй компетенції :) . Впевнений, з часом і таке з’явиться! Добре, що принаймні стаття вийшла. Тим більше, скоро буде ще одна, ширша і повніша.

  36. Караїми Галича щиро дякують за інформацію. Успіхів Вам. Кисмет болса. Бережімо культуру.

*