2009
05.28

110.jpg     

Чому_вулиця Кривий Вал має саме таку назву; де був луцький міський арсенал; про замкові зубці; про колективні радіослухання і будинки варшавського архітектора; хто така Шкілька Матір Луцька; акварелі, поштівки, фотографії і просто гарні вигляди та інше.

1. “Главный входъ въ замокъ Любарта.” Перша відома поштова листівка Луцька. Рік випуску – 1900. Пройшло більше ста років… Цікавий транспорт колись був. Але вже з’являлися і перші автомобілі каретного типу. Майже всі будинки, зображені тут, збереглися. Майдан практично не змінився. Хіба що Лесин ясен трохи підріс. Він на поштівці зліва. А от замок дуже змінився – у ті часи він розвалювався, лише негайні реставраційні роботи поляків, а потім і в радянські часи, врятували його. Ренесансні зубці на В’їзній вежі – не вигадка теперішніх архітекторів, вони були ще в XVII ст., але вкінці XIX ст. були розібрані, щоб не впали цареві, який приїхав до міста, на голову, бо знаходилися в аварійному стані.

2. Будинок на Кривому Валу. Тепер це вулиця. А от в часи Вітовта саме на цьому місці проходила північна межа міста. Луцьк розбудовувався від острівної частини угору по сучасній вулиці Лесі. В князівські часи на тому місці, яке зараз знаходиться між вулицею Кривий Вал та Театральним майданом, був Хрещатий Яр – дуже незручне місце для розбудови міста, але хороше з погляду оборони. Тому в XIV-XV ст. вздовж теперішньої вулиці Кривий Вал насипали вал із забором для укріплення північної межі Луцька. Минали століття і жити ставало все тісніше. Найреальніша перспектива – розширення міста саме на північ. Тому в 1803 році почали ліквідацію рову і валів, вздовж яких утворили дві вулиці: Кінна йшла від зображеного будинку до річки Глушець, а Нижня в протилежну строну до перетину з сучасною Хмельницького. На Нижній розташовувався Воскресенський цвинтар (тепер на цьому місці головний поштамт). Його ліквідували і наставили житлових будинків. Напочатку ХХ ст. Нижню перейменували на імператора Олександра І, а Кінну на Столипінську. В часи Другої Речі Посполитої обидві вулиці об’єднують в одну під назвою 3 Травня. На місці, де зараз монумент Св. Миколаєві, знаходився будинок власників Кронштейнів, де відбувалися перші в місті піблічні радіослухання. Згодом колишню Кінну відокремили і надали назву Голувки (друзяка Пілсудського), на якій знаходився готель “Renesans”. Цей будинок досі зберігся (Пенсійний фонд), напроти нього зараз польський готель – Zaleski. В радянські часи вулиці знову об’єднали і доплюсували ту частину, де зараз музична школа (збудована в 1930-і, носила ім’я Шопена), назви часто змінювалися. Теперішня назва вулиці Кривий Вал дана уже за Незалежності і відображає історичну географічну особливість місцевості: дійсно, вал, а як і будь-який вал – кривий.

3. Вулиця Троїцька на акварелі Казимира Войняковського 1797 року. Він художник, який перебував у місті в той час і зробив кілька малюнків з виглядами Луцька. Вулиця Троїцька бере свою назву від того, що на ній знаходився православний храм Святої Трійці. Місце розташування – біля домініканського костелу, де нині брама духовної семінарії. У 1710 році церква ще діяла, але згодом її руїни були передані для побудови нового домініканського комплекса (від якого зараз тільки монастир залишився). Вулиця починалася на перетині з Кафедральною (цей перетин з аналогічною вулицею зберігся) і йшла аж до Стиря. Колись це була головна вулиця міста! Вона йшла край оборонного рову Окольного замку, на ній знаходився арсенал. В час, коли Казимир малював вулицю, на ній розташовувалася перша луцька пошта. Зверніть увагу на щільність забудови. Для міста із XIV ст. це було дуже притаманним, єдиним широким простором був майдан Ринок перед ратушею (зараз тут також майдан Ринок, а ратуша давно згоріла). Щільність забудови, дефіцит простору (а від того і незахищеність від всеохопних пожеж) – характерна ознака усіх європейських старовинних міст (особливо західних). Минали століття, а Троїцька зберігала своє центральне значення для Луцька. Напочатку ХХ століття на ній розміщувався магістрат (міська адміністрація), вона була досить впорядкована й охайна. Перейменовувалася на Домініканську, Поштову, потім Карла Лібкнехта (німецький комуніст). Зараз ця вулиця об’єднана з колишньою Ринковою (від майдану Ринок ішла до Кафедральної), називаючись Драгоманова. Зліва на сучасному фото – будинок кінця ХІХ ст.

4._Будинок Польської Матері Шкільної (PMS). Це організація, що опікувалася загальноосвітніми закладами на усій Польщі. Окрім польської, в Луцьку ще була Чеська Матір Шкільна, яка опікувалася школою для чеської громади міста (знаходилася школа в районі теперішньої прокуратури на Винниченка), членом якої був відомий лучанам пивовар Вацлав Земан. А Польська Матір Шкільна об’єднувала такі школи тогочасного міста: Торгова, Реміснича, Бурса, Відділення моральної допомоги і порад. Крім того, були організовані Торговий ліцей та різноманітні позашкільні курси. У 1924 році президентом ПМШ в Луцьку Барановським було ініцоване будівництво нового будинку для шкільних потреб Луцька. Повністю завершене воно було у 1928 році, коли туди перемістилася Школа Торгова. З цього року усі школи ПМШ знаходилися тут.

5._Будинок головної пошти. Зведений під час активної забудови вулиці у 1930-х роках у раціоналістичному стилі. На вулиці ще є будинок зі схожою стилістикою – там зараз на першому поверсі Укртелеком, жовтий. Вони були спроектовані варшавським архітектором.  Через 70 років зображена споруда не змінила свого поштового призначення. Тільки польський герб давно вже не висить на стіні, замість нього – жовто-блакитний напис “ПОШТА”. Однак облицювальна плитка першого поверху досі зберігається. Вулиця в той час називалася 3-го Травня, на честь прийняття конституції.


19 коментарів

Add Your Comment
  1. …видеть не видывал,знать не знал, а какую ностальгию вызвал :( ((

    “4._Будинок Польської Матері Шкільної (PMS). Це організація…”
    Этот ПМС,вобще страшная штука!!! По долгу обучения,слыхал что 30% убийств, несчасных случаев и прочих неприятностей, учиненных женщинами, совершено под воздействием ПМС!!! Ось така от не звична комбінація)))

  2. даааа, ностальгію – то точно!)))

    ого! аж 30%!.. А є такі , в яких тупо не то шо ПМС, а таке враження, шо суцільний МС ))

  3. :) )))))))это точно:)))))))))))))

  4. ви прослухали дискусію двох дипломованих істориків на тему: “ІСТОРІЯ РІДНОГО МІСТА. ОПИС У СВІТЛИНАХ” :) ))

  5. :) ))вся история творится,под влиянием ПМС!!!:))))))))))))))))))))))

  6. 2 ziegfried: ага, і спермотоксикозу

  7. 2 kotyk: гарна робота і дуже корисна, вкотре тобі дякую )))

  8. на здоров’я!

  9. 2Kalipso
    …в точку!!!! ))))))))))))

  10. Як завжди, цікава стаття і факти! +++
    До речі, на легенді плану Луцька з „Путівника по Польщі” (Przewodnik po Polsce. ІІ tom „Polska Południowo-Wschodnia”, стор. 259) можна побачити, що в будинку на Кривому Валу (дам, де тепер бізнес–центр “Гранд-Персона”) знаходився готель Savoy. Інший готель з легенди плану під назвою Polonia мені на самій карті віднайти не вдалося.
    А в тексті путівника згадуються ще готелі Versal, San Remo, Grand Polonia, Europejski, Belgja.
    Під назвою Renaissanse у путівнику згадується ресторан з дансінгом на Ягеллонській.
    Цікаво також, що на плані позначені всі державні установи, установи, назви вулиць і т.д.
    Можу поділитися цим планом .

  11. ой, щось я не знаю такого плану. Прошу поділитися на пошту:))) Дуже цікаво! Ось інформація з Ілюстрованого Пжеводніка по Волиню 1929 доктора Орловича про луцькі готелі:

    Hotele pierwszorzędne: “Sawoy” ul. 3-go Maja 20, “Wersal” ul. Jagiellońska 48, “Pasaż” ul. Jagiellońska 18, “Bristol” ul. Jagiellońska 25, “Grand Hotel” ul. Jagiellońska 22. Drugorzędne: “Krakowski” ul. Dominikańska 7, “Rzymski” ul. Kowieńska 55, “Polonja” ul. Jagiellońska 5, “Nadzieja” i wiele innych.

    стосовно готелю Europejski, то він знаходився у приміщенні, яке в даний час стоїть на розі Лесі Українки та сенаторки Левчанівської. Тут зараз який суд чи міліція, а також ресторан. Раніше то був буд з 2 поверхами, а потім домурували третій.

    ще. У мене є список усіх луцьких підприємств та установ, ресторанів, магазинів, словом, геть усіх закладів будь-якого типу на 1929 рік. З тогочасною їхньою адресою. В них позначені готелі також. ТОж можна розвідати, де був який готель. Але не маю зараз при собі тих документів, бо знаходжуся не вдома.

    цікаво, а може Grand Polonia і Grand Hotel – один і той самий? може хтось наплутав у документах. Хай-но я доберуся до своїх матеріалів, треба буде розібратися.

    Renaissanse – про цей готель вже десь читав, а от про Belgja і знати не знав. цікава фраза “i wiele innych”. скільки ж то інних могло бути ще готелів і мотелів!))

    ок. чекаю план.

  12. уточнення. Готель Савой знаходився не в тому будинку, де зараз бізнес-центр, а поруч – в тому, де є (або був раніше) Пенсійний фонд. Або може я помиляюся і тут зараз також бізнес-центр, але те, що Савой був там, де був (або є досі) Пенсійний фонд, я знаю на 110%!

  13. kotyk, вибач за невігластво, але я уявити не можу, яка адреса твоєї електронної пошти.

  14. kotals@ukr.net

  15. Фото п.2 – Кривий Вал – Лесі Українки має більш точну дату – в альбомі невідомого бійця вона підписана 31 серпня 1915 року.
    В розповіді про Волинську дирекцію “Укрпошта” ви використали фото “візника” ?

  16. Пане Роман, я також хочу цей план міста, буду надзвичайно вдячний.
    info@ostfront.com.ua

  17. так, була якась фотка з жовтого польського сайту, підписана “Луцьк”, тільки де той візник стоїть – так і не знаю.
    Отто, то той план, який уже є на форумі – карта 1932 року. Але Роман має цікавий додаток до неї.

  18. до речі, Отто, а як датована інша фотка будинка на К.Валу – там де він поруйнований? Адже це ж ви знайшли сі знімки.

  19. між цими двома фотами стоїть одна дата – 31.08.1915
    Можливо в цей день був артобстріл і по випадковості боєць зумів зняти будинок до і після…

    а додаток до мапи також цікавить мене !

*