2009
06.10

Епіграф. Можливість украсти створює крадія. Френсіс Бекон.

Сучасне суспільство ставить перед молодою людиною нові перспективи; темпи життя прискорюються, набувають різноманітних форм. Виникають нові напрямки і течії у мистецтві, винаходять нові види спорту, розваг, самого способу життя. І нехай принципово світ і не змінюється, але кожен день приносить обивателеві якийсь новий свіжий подих, віяння, інше бачення. Навіть живучи у місті, легко можна не вслідкувати за усіма розгалуженнями міської культури. Тож я пропоную познайомитися зі ще однією неформатною тусою Луцька – шопліфтингом. Шопліфтинг – особливий вид спорту, пов’язаний із крадіжками у магазинах. Тема не нова, але із розвитком світової індустрії, формуються її нові елементи. Багато людей займаються цією діяльністю. Окремі маестро підносять справу до рівня високої майстерності (їхній досвід – нижче). Як і будь-який спорт, крадіжки в магазинах мають свої правила, особливості, розроблені методики. Познайомимося з основою.

31.jpg

За статистикою лише 10% вважають, що не крастимуть. Із тих, хто краде, переваги не має жоден вік. Мотивація зазвичай полягає в отриманні гострих відчуттів (небезпеки, задоволення, боротьби, адреналіну – хто як це відчуває) і зовсім не спричинена бідністю. Найбільше крадуть в Німеччині, США, Франції, Англії. Підраховано, що біля 40% збитків магазини отримують саме від шопліфтерів. Вони вигадують незліченну кількість способів отримання адреналіну: від банального з’їдання батончика в маркеті до паяння мікросхем для екранування (захищення) приспособ, на які реагує магнітосистема на виході з магазину. Кожен звільняє для себе той товар, який знаходиться десь біля компромісу між бажанням взяти якомога більше і рівнем майстерності. Хто не вміє відчувати балансу – попадається. Існує багато усіляких інструментів та методик, але я, краще, надам слово знавцям.

Шопліфтер Андрій. Спортрозряд: intermediate. В цьому немає нічого складного. В нашому дворі, коли ми ще були малими пацанами, ходили в гастроном, а там була якась нерозчіхльонна тьотка, ми весь час в неї батони крали, а на сусідньому базарчіку – згущене молоко, але це як повезе. Один раз дядько дав нам прикурити((.. Це я не зараховую до свого досвіду – ну а хто малим не крав жуйки на базарчиках?.. А от якусь кофтинку – інше діло. Правда, мені особисто стрьомно буває. Я надаю перевагу шокладкам в маркетах, булки добре йдуть (але вони можуть вимазати одяг). Впринципі, я не зустрічав в Луцьку таких супермаркетів, де неможливо взяти собі якусь штучку. Ну біля мене Наш Край знаходиться, то я там відпрацьовую) З досвіду знаю, що немає такого супермаркета, де вся територія покривається камерами. Просто треба уважно пронюхати, куди вони направлені. Особливих методів в мене нема – все від випадку до випадку. Кладу в кишеню, або за пазуху, просто треба бути уважним, чи ніхто не палить. Бувало траплялася нагода застосувати важку артилерію – в Юванті взагалі камер нема. Обернувся спиною, вдаєш вигляд шо дивишся собі, але іншим оком палиш на продавця і коли він десь запозіхає чи відвернеться всторону – річ твоя. Скажу ще таку штуку: дуже-дуже страшно, коли мотаєш сорочку собі! Перший раз мені взагалі аж потемніло в очах, я думав вже все кидати і тікати. Але ж продавець мирно відвернувся і хавав бутерброд, тобто він на мене зовсім не палив… карочє, все сталося за 5 секунд! я чесно, навіть не пам’ятаю, як виходив з магазину. ну це такий був адреналін ппц!! впринципі мене тільки це й приваблює. сорочку я поносив півтора місяці і викинув, вона була неякісна, дешева. Дорогі речі не пробував. Взагальному, я десь разів чотири по 150 гривень товару брав.

Шопліфтер Вовік. Спортрозряд: початківець. В магазинах є такі штуки, називаються “мертві зони”. це там, де нема камер. В них без всяких проблем можна засовувати різні баночки і пакетики собі у внутрішню кишеню. головне – не робити це відкрито. краще прикинутися, шо ти роздивляєшся полиці. нашо зайвий раз приверати увагу. Точно знаю, шо в Тамі там де продають одяг – така зона. Принаймні я там не раз ховав. тільки треба зійти з проходу в ряди, де висять всякі курточки. одною рукою роздивляєшся курточку або модні штани, а іншою кладеш в кишеню банку дорогих цукерок. хай знають буржуї(: Ловкость рук і нікакого машенства! ще не ловили і надіюсь, не зловлять.

Шопліфтер Петро Романович. Розряд: upper intermediatе. Коротеньке інтерв’ю.
-Я бачу, ти маєш уже чималий досвід?
-Не зовсім він великий…
-В яких точках “промишляєш”?
-Ой, ну не дуже я маю свої якісь особливі точки, від випадку… Але зразу скажу, що я роблю це з принципу. Жоден магазин не дасть себе в обіду і всі свої втрати компенсує за рахунок споживачів. Наприклад – накручує ціни товарів із врахуванням різних непередбачених втрат. А ви платите! не маючи до них ніякого стосунку. Відсоток малий, але вони наживаються добре. Так що вважаю більш ніж доречним забрати свою частину. Скажу так. Якщо набрав товару на 100 гривень, безкоштовна шоколадка тобі точно причитається)))
-так ти по шоколадках?
-ні…
-все ж таки: що конкретного можеш сказати про якісь точки?
-В Луцьку більшість, якщо не всі, магазини дорогого одягу не мають камер! Але мають пілікалки. Я роблю так. Беру вішалку з річчю і йду в примірочну, але під нею маю ще одну вішалку з річчю, її просто не видно і я ніби заходжу з однією, а насправді маю дві. Пілікалка знімається викруткою, раз вийшло ключами зняти. вони не завжди добре прикріплені. але деколи можна зробити дирку в одязі. …Ну скажу, що в Мегаспорті було важко, а Ювант – золоте місце. У Фуршеті камер мало.
-а куди вішалку діваєш?
-в примірочній оставляю.) тобто просто обдурюю. вони бачать, що я беру і виношу одну річ, а я беру дві, а виношу одну))
-а якщо помітять?
-то не треба довго там залишатися. зняв піщалку, сховав одяг, або надягнув на себе, заніс на місце ту “одну” річ і катай звідси. Головне – це поведінка. Будь спокійним, виглядай нормально. Не сци! а вішалку з піщалкою можна якось заховати в примірочній.
-тебе колись ловили?
-да. але за дрібниці. В Там-Тамі за бритву. Довелося заплатити суму в 10 разів більшу, ніж коштує бритва… Порада: в них в параші камери стоять! Бо я там перекладав бритву з куртки в пакет. Не думаю, що мене попалили в іншому місці. Коли я заходив в парашу, то охоронець на мене і не глянув – значить попалили саме там! ще колись було, шо мене попросили показати кишеню, а там снікерс лежав – я почав відмазуватися, шо приніс його з собою, нашо мені красти, начесав їм і вони повелися!.))
-це де?
-було в Рівному, не в нас.

Сукупний суб’єктивний досвід людей дозволяє сформувати певні поради і правила, якими може керуватися спортсмен у своїй щоденній практиці.

1. Інструмент. Плоскогубці та викрутка – основні речі, якими легко можна зняти магнітну кнопку з одягу. Як правило, вони складаються з двох частин, між якими закріплений одяг. Викрутка дозволяє роз’єднати ці дві частини. Є немала імовірність пошкодити одяг. Плоскогубцями їх можна геть зламати. Знавці фізики розробляють спеціальні схеми згасання, які захищають кнопки від впливу магнітоакустичних систем на виході. Тобто їх можна не знімати, а просто взяти з собою заглушувач. Схема пристрою є в інтернеті. Є неперевірена інформація, що допомагає заглушити також товста фольга.

2. Поведінка. Нетипова поведінка привертає увагу. Якщо у вас зачовгані штани, чи туфлі, якщо пика як у гопніка – вас пастимуть. Якщо ви поводитесь надто зухвало, розглядаєте по стронах, товчетесь на одному місці – вас пастимуть. Зрозуміло, що робити “діло” з холодним серцем неможливо, але тут допомагають тренування. Опитані шопліфтери заявляють, що треба починати з дрібних речей у маркетах – ті ж батончики. Звичка допомагає адекватніше сприймати власні хвилювання. Краще стриматися, а віддатися отриманому адреналіну уже після виходу.

3. Сюрпризи. Інколи може бути не одна пищалка на речі. Треба бути уважним.

4. Фізіологія. Продавці, якщо немає зміни, під кінець дня уже втомлені і неуважні. В понеділок і п’ятницю пильність їх може бути низька. Одразу після обіду людина також розслаблена. Нерідко психічний стан людини можна прочитати з її обличчя. Якщо їй влом ходити на таку роботу, або вона зайнята цікавим кросвордом, розмовою по телефону, вона втомлена і байдужа – це легко бачити. Все це – найкращий час. Крім того, є купа інших особливостей, які можна спостерігати.

Щодо маркетів.

5. Мертві зони! Так прийнято називати місця, які не проглядаються камерами. Їх, як правило, розміщують зверху над головами і полицями. Розгледіти мертві зони не складно – варто уважно придивитися до маленьких камер над головами, але під час цього не забувати, що нетипова поведінка викликає підозру. Не треба сильно палитися. Якщо камер нема – мертва зона. Щодо прихованих камер – вони заборонені законом України. Швидше всього, їх просто не встановлюють.

6. Обшук. Згідно статті 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення лише уповноважена на те особа може проводити обшук. Жоден охоронець жодної приватної фірми, чиїми послугами користуються маркети, на це права не має! До чого це? А до того, що в маркетах часто-густо охоронці підозрюють клієнта, нічим це не підтверджуючи (не підтверджуючи тим, що передбачено законом) і просять до перевірки. Ви цілком можете ігнорувати запрошення охоронця показати кишені. (Це ж треба, вони ще й насмілилися вас за злодія вважати!) В таких випадках охоронець може викликати міліцію, яка має повноваження на обшук. Затримувати вас охоронець маркету не має права. Тож можна спокійно піти. Якщо поліцейський обшук нічого у вас не виявив, можна сміливо подавати в суд на охорону маркету… Камери в маркетах невисокої якості, тому не так часто охоронець може чітко засікти момент крадіжки. Він тільки бачить підозрілу, на його погляд, поведінку і рацією передає колезі: а перевір-но цього штріха в зеленій майці. Якщо показати кишені/сумку довелося, можна наполягати на тому, що йогурт куплений в іншому магазині, на тому, що ви випадково засунули і забули витягнути. В останнього шопліфтера це вийшло, тобто охоронці не мали чітких доказів і ще й відверто порушували закон. Я не володію достатньою статистикою, щоб достеменно сказати, як насправді далі розвивається ситуація, якщо покупець відмовився показати кишені. Див. наступний пункт.

7. Штраф? Якщо охоронці маркету виявили “куплений в іншому магазині” (в реалі лапки треба опускати) сир/батончик/йогурт, ситуація закінчується тим, що покупець підписує папір, де зобов’язується більше такого не робити, і платить суму, яка перевищує ціну сиру/батончика/йогурта в 10 разів!! На разі не можу встановити, чим це підкріплюється і чи правомірно стягувати таку суму. Були прецеденти, коли покупець відмазується тим, що не має з собою стільки грошей, а має тільки 20-30 грн. Працює. Корисно, коли звільнена річ тягне на 10-50 грн (вимагатимуть відповідно 100-500 грн). В цьому випадку охоронець грає роль гопніка-збивача, а покупець – лаха. Але це не програшна ситуація, позаяк з гопніками (охоронцями) можна правильно розмовляти, тоді вони відстануть.

8. Каси. З першого погляду місце небезпечне. Але якщо касир зайнята і не дивиться, то можна цілком непомітно набрати якихось дешевих одиниць. Касові камери направлені тільки на касу, а в черзі можна бути непомітним. Хоча так не скрізь.

Впринципі дані правила відображають лише чийсь суб’єктивний погляд і не можуть вважатися абсолютними. Кожен може знайти для себе свій шлях. Головне у спорті – правильне дозування навантаження. Як би там не було, бажаю провести свій час із користю і знайти себе у розмаїтій експресивній культурі міста.

НОСІТЬ НА ЗДОРОВ’Я І СМАЧНОГО!

Післяслово. Людина пізнає себе у дії. Йоган Вольфґанґ Ґьоте.

______________________________________________

Увага! Будь-яке співпадання імен, назв, дат, місць вважати випадковим; ідею описаного – надуманою; а саму статтю – художньою вигадкою автора. Адміністрація сайту не має жодного стосунку до творчості дописувачів і не обов’язково поділяє позицію авторів!


27 коментарів

Add Your Comment
  1. Бити вас, хлопці треба.
    І то довго та боляче. Краще всього по голові – може виб’ється цей дебілізм.
    Особливо мені сподобалась фраза “Жоден магазин не дасть себе в обіду і всі свої втрати компенсує за рахунок споживачів”. Чи ви думаєте, що ваші крадіжки просто так списують??? Так за цей ваш “спорт” будуть платити ті самі втомлені продавці та охоронці. Чи просто власники-підприємці, які проморгали.
    Та зрештою самі кажете – “за рахунок споживачів”. То виходить, що я потім маю доплачувати за те, що такі козли як ви спіздили??

  2. Значить тако: або переробляєш статтю, прибравши “поради” і побажання, або робиш її гумористичною, або вона піде в неопубліковане. Те, що незаконно, не буде появлятися на неформаті. Даю одну добу на правки

  3. вкажи, будь-ласка, конкретні моменти, які вважаєш порадами! я бачу, що з такої позиції можна було б змінити пункти № 1,2,4,8.

    P.S. одна доба не вийде технічно – завтра не буду мав доступу до компа. треба дві. Якщо змо, дай відповідь сьогодні!

  4. romuald, читай останній абзац. він відділяє цю статтю від самого сайту, виокремлює її в щось чужорідне! бо змінювати сам текст – це занадто… Це моє останнє слово.

  5. 2kotyk
    …остренько:))))Ты уже из камеры пишешь?:))))
    У меня тут оин знакомый спортсмен вышел,несколько лет шоп и хаус лифтингом занимался :) ))столько бед натворил,что ему не 4 года , а пожизненное дать стоило…а начинал просто.Чиста из рамантических пабуждений :) )) “щипал”,при чем ради искуства…а оно взяло и плавно переросло в 2 судимости… В общем думаю стоит какой то более социально-адаптированый спорт подобрать:))))))))

  6. безумовно! це дуже небезпечна штука!

  7. але ні ти ні я (і ніхто!) нічого не зроблять. є різні люди. є система. вони постійно один одного обйо*ують. таке життя.

  8. есть еще и закон равновесия:)))Чем больше об..беш,тем больше об..бут тебя:)))

  9. видел когда нибудь фильм “Звездный Десант”?:)))там постоянно какие то соц-рекламки вставляли:))) “…сделай свой вклад гражданин!!!…” и дети топчат тараканов:)))))

  10. …не бачив

  11. жал…савсэм жал((( Я думаю тебе стоит посмотреть))) Еще советую “Распутник” с Джони Деппом, и “Страх и ненависть в Лас Вегасе”,с тем же пацанчегом )))

  12. Красти – погано.
    Так робити не потрібно і щоб прийти до такого висновку не потрібно мати вищу освіту.
    Якщо ж те, що описано у статті справді є “…особливий вид спорту…”, то чому би не повертати при виході з магазину все назад – вам же цікавий сам процес, це ж спорт, а не злочин.
    Якщо цей процес вам цікавий – перевірте свої сили, докажіть собі що ви можете і поверніть потім речі їх власнику. Тоді це справді набуде певного сенсу: ви досягнете свого, люди нічого не втратять, для охорони – урок, досвід як покращити захисні системи, люди стануть обачнішими.
    Звичайно, коли будете повертати речі – вас можуть пов’язати… та їх же не обов’язково віддавати прямо в руки… просто не забирати чуже.

  13. цікава позиція!

  14. Ех, добра була колись звичка крадіям рукі відрубувати. Спіймали раз – залишився без правої руки. Вистачило розуму вкрасти ще раз – немає обох рук. Кілька людей наказали б – і дивись всім іншим неповадно було б фігньою займатись.

  15. … ото срака! а ще колись (і не де-небудь, а в луцьку, причому одразу на двох майданах) робили сцену, збирали людей, і когось катували під всезагальні викрики радості і задоволення…

  16. …предлогаешь повторить?))) У Сэра Галаахарда,кажись еще кандалы остались)))))Клейма можна сделать…топор тоже поднайдем:)))

  17. давай! тільки треба так, шоб мінти не попалили. оголошення про страту будемо в лічку посилати.)))
    ее, а кого рубати?

  18. есть желающие???не стесняемся товарищи,заявляемся))))
    З.Ы. Давненько подумывалось, что на турнире надо бы провести показательную казнь(театралезованую разумеется) Даже сожжение продумали…

  19. Повішення робиться наступним чином:

    наперед “страчуваний” обв’язується під руками мотузкою і робиться петля зарання схована під одягом, яка потвм чіпляється до справжньої. і коли підбивається стілець, страчуваний повисає під руки а не за шию.

    Десь в неті є..

  20. прикольно

  21. тема))) я знаком с этой методикой повешения))))правда только в теории))) все равно остается риск((( но пожалуй это и к лучшему)))надо ж от чего то адреналин получать))))
    Мы уже практиковали поджог человека,во время поединка))) Выглядит убедительно))) А самое убедительное,это подожженному)))) я грешным делом,уже дважды думал что кирдык)))дыма наглотался по самое немогу))))))))))))))))))))))

  22. …а еще можно мазохистов из Киева выписать,и устроить порку)))))

  23. Поитала коменти, аж страшно стало, що б зі мною зробили півтора роки тому. Якось протягом двох років було в мене таке захоплення, але за весь час я стащила може кілька шоколадних батончиків і ще щось. Але порівняно з тим яку прорахунки у супермаркетів через поставки, здачу0прийняття товарів, то дріб”язок.

    Але бажанна щось красти геть пропало після того, як почала заробляти гроші. От якби в нашій країні всі нормально заробляли мані, то б ніхто нічого не крав. Люди б автоматично ставали чесними. І ці шопліфтери би дійсно вертали речі при виході.

  24. коли ти почала заробляти гроші, то просто мабуть змінила свої погляди, але людська суть вкрасти не зникла. хіба-то люди крадуть із бідності? взяти б оту статистику, яку я навів. німці – найбільші крадуни)))

    два роки – непоганий стаж :) а куди ховала? в кишеню, парасолю, сумочку?)

  25. Та в карман, саме простіше))) Все що потрібно, це бажання пригод на свою *опу і спокійні нерви. Але ніфіга то не придає адреналіну. Це робилось, щоб перед друзями повипендрюватись)))

  26. …в желудок)))
    …але людська суть вкрасти не зникла…
    а куда ж она зникне))) каждый человек– рассадник психических заболеваний,и клептоманию никто не отменял))))http://ru.wikipedia.org/wiki/Клептомания

  27. http://ru.wikipedia.org/wiki/Клептомания

*