2009
06.24

alfa.jpg

Уря! Я вернувся на землю Волинську! Ну, то загалом часто буває, але цього разу таки уря, бо попереднього я вертався тижня так зо два, будучи в Луцьку… Як замутити таку тему? Це загалом не складно. Рецепт простий: їдеш на крутий фестиваль, де є психо-езотеричні штукенції, вибираєш собі майстер-клас з невідомими, як тобі здається, нікому словами… ну а далі…далі «діло техніки».

Цього разу «діло» відбувалося на Альфа-фесті  під Києвом ( http://alfa-fest.com.ua/index.html ) Як це часто буває з хорошими речами, ти дізнаєшся про них надто пізно або надто рано. Цей фест попав в обидві критерії. За місяць до того я його «знайшов» (контакт рулить \m/^_^\m/), за день зрозумів, що треба було рушати, ще вчора V_V Тож перший день я просидів в Луцьку Y_Y Добирався елкою замість традиційного стопу T_T Але годі плакатись, на цьому місці сумне зникає ^.^

Отже день перший (насправді то вже другий, але… коротше, яка вам різниця :) ) Так ото, прибуваю я до Києва, а спати, зараза, хочеться, а часу ще здається є  і є… коротше, початок я просопів в друзів на хаті… Якось приповз… реєстрація… роздупляція… шо де незрозуміло, ібо в програмі ніц не пише про «де». «Шо» давно вже триває, тож я почав з пізнавальної екскурсії колишнім піонерським табором… Лисого дядю я так і не здибав :( Попереднього разу він виглядав, як найтрушніший чорний ніндзя! Реальний БАНЗАЙ! http://psychology-kharkov.narod.ru/_mg_9022.jpg Кияни над своїм генеральним слухачем віршиків глумитись чомусь не стали – просто десь його сховали Y_Y

Блукаючи, натрапив на групу чудаків, шо дивно рухались, слава богу, хоч під музику :)   Ну і шо це має бути?! Дивитись і не робити?! Звісно ж я захтів до них долучитись! Як з’ясувалось пізніше, ця фішка називається «Танцы стихий». Міняється музика, ритм… ведуча каже, що приблизно треба побачити\відчути… Саме те, що вранці тре! Добре розім’явся, нарешті прокинувся і гоп! Щоб мало не здалось, бонус до майстер-класу – два музики, які від нестачі муз в ранці вирішили нам трохи підсобити. На відміну від деяких музикантів, які до барабану ставляться, як до зубної щітки, наші герої роздали всім охочим інструменти, більшість з яких, я бачив вперше в житті. Ну хто знає шо таке Спрінг-драм?! Або як можна залабати на сантехнічній трубі?! А чудаки грали дай дорогу!

Перша обідня перерва і я розумію, як я заплужив! Чому я не купив собі щось їстівне в Києві?! >_

«Хе-ге, тху-гху» – донеслось з колонок. Початок другого блока. Відбувається це так: виходить дівчина\жінка (з далеку не видно) і запрошує всіх тренерів\ведучих\дуже балакучих на сцену, кожному з них надається щось там біля хвилини, звісно «гумової», щоб розказати чим на їх майстер-класі\тренінгу\бла-ла-лай, як хош так і називай,  будуть займатись. Всі потупившись в програму ставлять +,V,O і галдять про вже знайомих їм тренерів… По завершенню цього неподобства дівчина\жінка оголошує так жадане «де». Почувши своє «де», як на зерно птахи, люди розлітаються у своєму напрямку.

Своє то я добре почув, але щось довго телився… поки дійшов, то виявилось, що в потрібній кімнаті вже нема місця. Аншлаг X_X  Довелося скористатись планом Б і піти на щось інше. «Ритмотерапія». Як з’ясувалось, ще та вона Б… не пішло #_#

Третій блок. Ось тут мені поталанило! «Звук, що зцілює» від Ліпінської (Ліпіни тут не до чого :) ) http://lipinska.com.ua/lipinska/index.php Кльова тьотка – знає що робить і не зазнається. В кого буде нагода – користайтесь! Нові знання, море позитиву, дуже багато ги-ги\га-га, повністю практична і зрозуміла тема… коротше її можна довго хвалити. На її м-к ми видавали звук, як очманіла хмара комарів, розповідали історію за допомогою одного звуку, намагались станцювати під звуковий супровід партнера… Як попаду на «паті в хаті» точно знаю, чим інших буду розважати \(^0^)/

За розкладом в день іде 3 блоки і розважальна частина. В п’ятницю розважайлівкою зайнявся Київський театр Play back «Отражение». Суть театру в тому, що його вистави не можливі без участі глядача… Охочі стати частиною вистави розповідають її «сюжет», якщо це можна так назвати, а актори – 5 жіночок в чорному то все діло показують… Як на мене цікаво, тіко якщо ти приймаєш участь, дивитись чужі історії мене щось не дуже тішило… то ж я вирішив не гаяти часу і пішов до зупинки…

День другий. Вже традиційно початок я проспав (холера, мої друзі, ну одна з них, організовуючи Трипільське коло, не давала спокою до 3 ранку >__

В перерві я нарешті дістався до гойдалок – їх там штук з 9, але хоч в чергу ставай – завжди є охочі! Це так приємно – босим гойдатись, ніжитись від сонця та вітру  і обмірковувати новий досвід… і тіло і розум і зайняті і розслаблені водночас.

Поки йде оголошення третього блоку, я знаходжу нове заняття – пої. Хто бачив фаер-шоу – той точно бачив оті штучки. Два м’ячика на ланцюжках ^_^ Виявляється то можна юзити і з психологічною метою – щось там робиться з рівновагою у півкулях мозку… теоретичну частину я слухав, як Верховна Рада президента, але практична мені сподобалась – крутиш собі і балдієш.

Коли вже почали оголошувати претендентів на мої 2 години життєдіяльності я познайомився з дівчатками, що піарили Гала-фест ( http://galafest.com.ua/ ), на який я вже до того встиг записатись менеджером (ну типу збираю луцьку банду ^_^). Гарні дівки в тому Острозі сидять – по вдягали коротенькі топіки і шортики, ширяють туди-сюди буклетики роздають… розказують, що там всі їхні отаківо, як вони… Ну попробуй не приїдь до них після такої презентації!

Вибір пав на вже перевірену Ліпінську. «Танець стосунку»… ну… перший раз не такий, як другий раз. Десь це вже було… нічого нового для себе не відкрив. Приємно, але не більше. Звідси висновок – не фіг ходити на м-к одного ж і того ж штибу! Приїдається зараза! Т_Т

Вечірня розвага була вирішальною причиною, чому я захотів на цей фест припхатися  http://www.atmasfera.info/ Вони круті, чорт забирай! Мої сподівання виправдані: гарний виступ, танці босяком, небагато люду – тож було де душу розвернути, щоб ніхто при цьому не впав :)   Атмосфера була створена! Відразу після них захотілось полабати вже знайомим мені музикам, які ще в перший день нам підсобляли. Себе вони назвали: «Оркестр интуитивной музыки». Назва виправдана :) Їх би добре на самоті слухати, щоб вслуховуватись… на людях не дуже, бо я постійно з кимось патякав… вельми лишитись хтів, а то оте Трипільське коло >_

День третій. Останній. «Где внимание, там энегрия» з серії «Глубинное касание». Пішов на це, тому що м-к був на дворі, а погода така файна :) Як виявилось не прогадав. Займались тим, що вчились контролювати увагу. Хто скаже, що то і так всі вміють – той йолуп! Не фіга там не просто, як здається. Мене так вперло, що й на наступний блок я пішов до цих самих Абибулаєвої М. та Титаренко Ю. Змінилась назва і вправи, але ідея лишилась як була. З чим його їсти можна дізнатись тут http://kasaniye.narod.ru/ або там http://glubinka.ucoz.ua/ По завершенню ще хвилин 20 лежав на каріматі – розмарило мене. Тай не було куди квапитись, адже це був останній блок…

Після цього традиційне «дякування, подякування та переподякування» учасників, волонтерів і організаторів. До речі, про оргрів. Є там така Олена Левчук. Зізналася, що сама вона з Луцька, переказувала всім привіти і запрошувала всіх до себе на фестиваль. Що я і роблю пишучи цю писанину ^_^

Потім вручення всім сертифікатів. Нашо воно мені тре не знаю, але ж таке гарне ^_^

От такий він Альфа-фест 2009. Якщо вам сподобалось, те що я намагався описати, але на таких темах ви ще не були, то візьміть за пораду гасло: «Щоб отримати те, чого ніколи не мали, слід зробити те чого ніколи не робили».

interesting_ukr_clip_image002.jpg

interesting_ukr_clip_image002_0001.jpg


3 коментарі

Add Your Comment
  1. вибачаюсь, що то не самої першої свіжості матеріал… чекав, коли ж ті Оргари нарешті викладуть свої світлини… так і не дочекався… >_

  2. класно!

  3. О, Шрек вернувся! Чи випадково забіг? ;) Більше напишу, коли дочитаю статєйку :)

*