2009
06.25

110.jpg

Кілька тижнів тому на сайті з’явилася стаття про луцьких караїмів – невеличка розвідка про те, хто такі караїми, де і як вони жили в нашому місті, звідки взялися, чим займалися, їх культура. Але позаяк інформації було вкрай мало, то стаття містила дещо обрізані відомості про цю громаду. Через деякий час серед коментаторів статті виявилася пані Mariola з Польщі. На даний час вона очолює товариство караїмів Польщі. Крім того, Mariola є внучкою караїмського хазана Луцька 1928-1938 років. Крім неї, прокоментували статтю ще 3-4 людей з Польщі. Їхні повідомлення більш ніж суттєво доповнили історичні відомості, по-перше, додатковою інформацією, по-друге, фотографіями. Тож назріла необхідність все це звести докупи і написати глибшу статтю, яка б охоплювала значно ширші аспекти караїмізму в нашому місті. Отже увазі пропонується нова, суттєво доповнена й уточнена, стаття про луцьких караїмів.

Хто такі, культура, мова, релігія. Караїми – нащадки тюркського племені. Їхня етнічна батьківщина – Крим. Мова належить до тюркських. Має в собі багато запозичень із арабської та персидської. Всередині мови існували діалекти: луцько-галицький, тракайський, кримський. Абетка єврейська з додатками латинських та кириличних букв. Релігія караїмів відгалужується від юдаїзму. Вважається, що проповідник Анан бен Давид у Багдаді почав заперечувати авторитет Талмуду, ввівши принципи буквального тлумачення Святого Письма, відсутність права духовенства нав’язувати вірянам своє бачення Письма, право кожного самому пропускати Письмо через себе і знаходити своє розуміння Бога для безпосереднього спілкування з ним.

Передісторія та поява в місті. Звідки караїми взялися в Луцьку, пояснює діяльність Великого князя Вітовта, корону якого так і не довезли до столиці та який заселяв міста Литви різними національностями. Взагалі-то це не була тільки його така фішка, а загальноєвропейська тенденція. В кожному місті були окремі поселення різних національних груп. Заселялися вони переважно через полон, чи колонізцію. А в 1392 році Вітовт, розбивши кримських татар, узяв у полон караїмів і розселив у Литві (Троки, Луцьк). З того часу вони стали тут жити, не асимілюючись із місцевим населенням. Караїми зберігали свою мову, культуру, традиції, віру. Поселилися вони у Середмісті поруч з Єврейським, Вірменським та Латинським кварталами. З того часу і до наших днів вулиця так і називається – Караїмська. Так і увійшли караїми ще одним шматочком до полінаціональної мозаїки Луцька.

Річ Посполита та Російська імперія. Цей період охоплює дуже знайчний проміжок часу, протягом якого постала кенаса – релігійний храм караїмів. У 1506 вже існував. Замість нього десь після 1633 року виникає нова кенаса. Храм був дерев’яним і з якоїсь причини у XVIII ст. будується нова кенаса (уже, як мінімум, третя). Наступне століття було “золотим” як для луцької громади, так і для караїмів узагалі. З міста виходять такі відомі вчені та діячі як Йосиф бен Шеломо Луцький, автор твору “Тірат Косеф”, філолог Мордехай бен Йозиф Султановський, а особливо широко відомий у той час археолог і дослідник історії караїмів Абрагам Фіркович. Караїми уже роззосередилися і проживали не тільки у Старому місті, а й на околицях. Старий цвинтар уже досить довго існував у районі теперішніх вулиць Шевченка та Гайдамацької і з 1849 більше не функціонує. Новий терен для цвинтаря караїми отримують аж за селом Вулька (тепер проспект Волі).

Буремне ХХ століття. На початок століття Луцьк уже не просто є місцем проживання караїмів, а виступає потужним культуротворчим осередком. Але Перша світова завдає певного удару товариству. Під час австрійської окупації кенаса була пограбована та пошкоджена. Австрійці забрали з храму усе, що мало цінність: стародавні свічники, вироби з бронзи та кришталю, золототкані тканини. Ось як виглядала кенаса у той час:

23.jpg

Однак у двадцятих роках були знайдені гроші для відновлення та ремонту кенаси. Дах залатали, фундамент підмурували, поставили нові гарні вікна. Вигляд після 1928:

2-1.jpg

Ще кена�а п��л� 28.jpg

Біля входу:
34.jpg

Справа – Rafał Abkowicz, хазан Луцька років 1928-1938, дід Маріоли. Зліва – Jozef Lobanos, наступник Рафала із 1938 до початку війни. Хазан це караїмський священнослужник, який окрім того, виконував обов’язки записувача цивільних станів, реєстрував шлюби, народження, смерть, видавав відповідні документи (так зване бюро метрик).

Надзвичайно, але вдалося знайти фотографію інтер’єру храму! Дуже цікаво!

��е�един�.jpg

в�е�един� 2.jpg

У літературно-видавничій діяльності караїмська гміна Луцька була досить продуктивною. Тут випускалася газета “Сабах”, часопис “Karaj Awazy” (“Голос караїма”) караїмською мовою. Редакція у тридцятих роках останньої знаходилася на тодішній Ягеллонській, 111, а потім 95. Редактором був Aleksander Mardkowicz. А взагалі деякі члени гміни, наприклад, Sergiusz Rudkowski, писали вірші. Збірка останнього була опублікована в Луцьку в 1932 році. Серед іншого був виданий караїмський словник з луцько-галицьким діалектом:

42.jpg

Крім_того,_члени_цієї_гміни були досить музикальними. У чеському Гостинному дворі на недільних зустрічах чеської громади і на весіллях караїми-музиканти були досить популярними. Ось кілька фотографій, як караїми гуляють вулицями тодішнього міста:
Rafal Abkowicz i Michal Nowicki:

Rafal.jpg

Boguslaw_Abkowicz i Natalia Abkowicz:

Bogus.jpg

А_ось_фотографія Ягеллонської 1932 року:

52.jpg

Всередині тридцятих років виникла необхідність звести будинок для потреб гміни. Запроектований був він у модному функціоналістичному стилі і мав постати десь біля кенаси. Після судових тяганин і зборів грошей (частину грошей отримали від здачі приміщення, яке розташовувалося біля нового цвинтаря, а частину зібрали з членів гміни) десь у 1939 році будинок завершили. Там було помешкання хазана, бюро метрик, зала для школи та зібрань:

Untitled-2 копи.jpg

Як_уже_згадувалося, старий цвинтар перестав діяти і в 1849 році караїми отримали новий за селом Вулька поруч з єврейським. Ось одна-єдина фотографія цвинтаря:

Cment.jpg

Перед початком війни караїмська гміна Луцька налічувала ледь більше 60 осіб. Ось кілька імен з того списку: Ребека, Стефанія, Сабіна, Естера, Ромуальд, Розалія, Йозеф, Стелла, Симон, Мойсей, Дорота, Селім, Назім. Війна поставила нові умови життя. Деякі були призвані до армії, когось убили, інші ж просто поїхали, як наприклад, батько п. Маріоли, у Польщу. Внуки останнього хазана живуть зараз у Гданську і околицях. В деякому сенсі їх також можна вважати емігрантами і занести до списку Лучан в екзилі:)

Після війни. Всередині 40-х років караїми майже повністю зникають з міста. Друга світова взагалі дуже негативно вплинула на усіх караїмів.

На зламі років 1950-1960, коли вулицею Леніна Луцьк розширювався на схід, так званий новий цвинтар, який продіяв майже 100 років, був поглинутий радянськими проектами розбудови міста. Взагалі, там був цілий терен караїмський, який включав цвинтар, прибутковий будинок та помешкання караїмів. Це місце просто зарівняли і збудували чотириповерховий будинок:

Nem cment.jpg

Після війни кенаса залишається пустувати. У 1950-х виглядає так (фото Ірини Левчанівської з книги “Вулиці і майдани Луцька”):

1950.jpg

У 1972 році її зжерає вогонь. Зараз на цьому місці на Караїмській приватні будинки.

Отака історія луцьких караїмів!.. Після них залишився лише отой дім гмінний із помешканням хазана. Добре хоч так… Зараз він у приватних руках. Останній луцький караїм ще жив у вісімдесятих і в 1989 навіть приїхав у Тракай на караїмський з’їзд, представляючи Луцьк. На сьогодні напевно в місті уже немає жодного караїма. А у світі залишилося кілька тисяч. В основному це Україна (Крим, Одеса, Київ), Польща, Литва, Франція.

P.S. Дуже дякую п. Маріолі за фотографії, скани статті, іншу інформацію, п. anthropos’y та п. Kostek’y, п. Arsan’y за додаткові відомості! А також за обговорення попередньої статті.

Додатково:

www.karaimi.org

www.karaites.narod.ru

www.caraimica.org


22 коментарі

Add Your Comment
  1. +5+10+15)))
    Очень интересная статья.
    Интерсная внутренняя архитектура храма:чем то напоминает кастёл,чем то мечеть.
    Не совсем понятно,как община смогла сохранится в Троках,ведь там немцы и местные(как и в принципе по всей Прусии) ,проводили основательнейшие зачистки…

  2. не знаю. можу дати емейл Маріоли – спитаєш)) Вона хоч і з Польщі, але напевно таки щось знає про караїмів з Трок. Ось їхня кенаса, трохи схожа на нашу..

  3. 2kotyk
    Сори что не в тему ,но: раз уж ты взялся писать за славное прошлое нашей отизны))),у меня к тебе появилась просьба(помимо карты кладбищ:))
    Просьба состоит в следующем: в Луцке был создан и находился Великолуцкий гусарский полк. Информации о нем в нэте пока найти не могу((( В общем непосредственно к просьбе)))Статейку напеши,а? А то похоже народ кроме казачества других родов войск(тем более НАШИХ МЕСТНЫХ) никаких и не знает. Точно всей истории не помню, но кажись полк этот ,в конце революции, ретировался, и обьеденившись с остатками еще кого то из гусар и остатками казачьего эскадрона, нанялся на службу к какому то опальному европейскому монарху. Захватили власть, и стали его лейб гвардией.А нынешняя лейб гвардия этой страны,так же носит “цвета” и знаки отличия этого полка!!! вот такая вот затейливая история, которую хоелось бы увидать в деталях)))) Если конечно это возможно))) Посмотрел бы чего в архивах)))

  4. …прошу не обращать внимания на пропуски букв и “точно не знаю”, “точно не помню”)))…

  5. це йдеться про першу світову? бо я знаю, що тоді якісь гусари були. але в архіві я ще не риюся. тобто як-не-як інфу прийдеться пробивати в неті. однак не все безнадйіно. знаю людей, які цікавиляться гусарськими полками, пов’язаними з луцьком, мають фотки. один з них навіть мені колись на пошту писав…

    це ідея класна. але я спочатку напишу про кладовища)) вже загорівся, але це буде вже на серпень, бо скоро в крим їду, так взагалі ж нічого на цей період не писатиму)

  6. В країні криза, а він відпочивати..? це в той час як кабінет міністрів не зняє куди подітись и що зробити, аби звільнити ще хоча б одного… це в той час коли президент готується до нових змін у конституції, а опозиція ніяк не вирішить хто буде керманичем… звісно відпочинь)))
    Я бы так и сделал))

  7. На очі шрифт білий давить…

  8. Mariola jest wlasnie w drodze do Trok :) , wiec odpowiem za nia. Karaimi w Trokach, jak i w innych miejscach wschodniej Europy, nie byli poddani nazistowkiej eksterminacji.

  9. Dziekuje Kostku za odpowiedz :) Tak wlasnie było, a w zwiazku z tym, ze Karaimi nie repatriowali z Litwy po 1945 tak jak z Ukrainy to na Litwie zachowała się społeczność karaimska i kienesy sa czynne i dzis.
    W razie wszelkich pytan jestesmy gotowi odpowiedziec :)

    Kotyk podpis do zdjecia z duchowieństwem przed kienesą przesunal sie w dol, moze mozna to uporzadkowac?
    Ciesze sie bardzo, ze udalo sie nam pomoc.

  10. “podpis do zdjecia z duchowieństwem przed kienesą przesunal sie w dol” – про який підпис іде мова? Там його не було, окрім “біля входу:”. Або я щось не зрозумів?

  11. Dziekuje za odpowiedz :)

  12. Kotyk: Z kolei ja widzę błędnie opisane zdjęcie następujące po “А_ось_фотографія Ягеллонської…”. Na fotografii tej na pewno nie ma Józefa Łobanosa. Natomiast nie mam pewności, czy mężczyzna z prawej strony to Rafał Abkowicz. To musi rozstrzygnąć Mariola :) .

    Artykuł jest bardzo ciekawy i zawiera wiele interesujących szczegółów. To bardzo miło, że odżyła pamięć o tej garstce Karaimów, która mieszkała niegdyś w Łucku. Dziękuję!

  13. “Wlasciwie korzenie mojej rodziny są z Litwy, z Trok, ale faktycznie w latach 1928-1938 moj tato, jak i cala jego rodzina mieszkali w Lucku, jako ze Dziadek (Rafał Abkowicz, na zdjęciu z prawej strony) był wówczas hazzanem w Łucku, w 1938 został przeniesiony zpowrotem do Wilna, a na jego miejsce przybył hazzan wilenski Jozef Lobanos (na zdjeciu z lewej strony).” – коментар Маріоли до попередньої статті. Я думав, що мова йде саме про цю фотографію 1932, де караїми гуляють на Ягеллонській. Я помилився?

  14. Myślę, że zostały pomylone zdjęcia. Zaczekajmy, aż Mariola tutaj znowu zajrzy. Na pewno wszystko wyjaśni.

  15. I jak tu odpoczywac ;) No tak zdjecia zostały pomylone. Dziadek – Rafal Abkowicz i Jozef Lobanos sa na zdjeciu ‘Біля входу:’ – to grupa duchowienstwa karaimskiego z hachanem Seraja Szapszalem w centrum i obecnym i przyszlym hazzanem Lucka po bokach.

  16. виправив!

  17. Хочу зробити невеликий радіорепортаж для радіо Люблін про луцьких караїмів і буду посилатися на статті (дуже дякую kotyku за велику працю).
    Але хотіла б теж записати кількох людей. Якщо хтось може мені дати е-мейл, телефон Маріоли і kotyka, буду дуже вдячна.
    Мій мейл olenka.semeniuk@gmail.com

  18. Нагадай про kotyka, якщо не напише сам, скину його і-мейл на пошту.

  19. я вже їй відповів

  20. O Karaimach w Łucku pisał Adam Wojnicz w książce: Łuck na Wołyniu. Opis historyczno-fizjograficzny (Łuck 1922). W 1914 r. mieszkały tam 153 osoby. Później liczba ta malała.

  21. Я автор монографії про караїмів на Волині, яку волинська обласна влада не хоче допомогти видати, мотивуючи “недоцільністю придбання книги для бібліотек області”. На їхню думку, така книга в бібліотеках Волині не матиме попиту. Цікавить думка читачів сайту.

  22. Я дуже цікавий цієї монографії. Напишіть що-небудь більш.

*