2009
08.04

го�и�и.jpg

На рідній Волині погодка дуже волога; захотілося подихати чимось іншим, тому гарненько упакувавши фотосумку, ми зібралися у Крим… Як виявилося, в те місце відбувається велике паломництво китайців – лише в нашому вагоні їх було не одне купе. Це лише зайве підтверджує, що там є на що подивитися! Отже для тих, хто сидить на трьох роботах і спить по чотири години в ніч, десять років не буває у відпустці, пропоную віртуальний відпочинок на безцінній землі своєю природою, пам”ятками, цікавими місцями.
Доїхали непогано, в Джанкої (а це було місяць тому) вже носили дині та персики (ех, солодкий край!)). Сімферопольський вокзал, усім мабуть знайомий, зустрів на диво невеликою жарою. Трішки розчухались і от уже місцевий “джигіт” вирулює тамтешніми ямами, тримаючи курс у гори… Нарешті добралися, змучені з дороги, але захоплені місцевими краєвидами, і хтось як завжди забув сумочку у водія. Нічого – потім вернули… через два тижні:).

Ча�и�.jpg

(вигляд на Чатир-Даг)

Причал перший. Селище Наукове. Тут і зупинилися. Чим відоме місце? Тут знаходиться КрАО. Думаю, тим, хто цікавиться астрономією, не треба розповідати, що таке КрАО, але хто не знає – КрАО – Кримська Астрофізична Обсерваторія, найбільший астрономічний заклад України. Тут розташовані величезні телескопи на кшталт ЗТШ, дуже цікавий БСТ, антена РТ-22. І багато-багато ще чого!.. Складається із трьох частин, які розкидані по Криму (Наукове, Сімеїз, Кацивелі). Основна частина знаходиться у горах ближче до південного узбережжя у селищі Наукове (Научный).

об�2.jpg

Селище було утворене у 1945 році з метою постійного проживання науковців та обслуговувального персоналу обсерваторії. Чому вибрали саме це місце для обсерваторії? А саме тому, що тут дуже добрий астроклімат – багато безхмарних днів, більш-менш спокійна атмосфера, далеко від міст з їхньою засвіткою ну і багато інших чинників. На даний час тут проживає близько 800 людей. Із них більше 300 – співробітники обсерваторії, із який близько 80 – науковці-астрономи, інші – інженери, оптики і подібні. Всі інші 500 мешканців – члени родин астрономів. Обсерваторія складається із таких відділів: фізики Сонця, фізики зір та галактик, радіоастрономії, гамаастрономії, експериментальної астрофізики, оптичної майстерні. Висота над рівнем моря близько 600 м. Сусідня гора – Сель-Бухра, за 12 км від Бахчисарая.

Ну, а тепер ближче до справи! В Научному знаходиться 24 телескопи, чи не всі з яких у робочому стані і режимі. Деякі іноді ламаються, їх ремонтують, але нема жодного закинутого телескопа, всі якоюсь мірою працюють. Територія обсерваторії досить велика, телескопи один одному не заважають спостерігати.

502.jpg

Телескоп №1. Є раритетом! Виготовлений у Німеччині у 1908 році. Вивезений після війни до Союзу за репарацією. Цікаву історію має. Вантажівка, яка мала привезти його до обсерваторії, з якихось причин не доїхала. Телескоп був скинутий на пісок і просто неба два роки провалявся без догляду! Але згодом таки за ним вернулися і в 1952 році він уже запрацював. Уже через 6 років саме на цьому телескопі Козирєв відкрив наявність вулканів на Місяці! Стареньке творіння Карла Цайса працює й досі. Діаметр головного дзеркала – 50 дюймів. А зліва кадру, ви подумайте, стоїть катапульта! Здається, також надбання репарації.

аз�112.jpg

Телескоп №2. АЗТ-11. Автоматичний дзеркальний телескоп. Діаметр 1,22 м. Запрацював у 1981 році. Використовується для фотометричних та поляриметричних спостережень різних об’єктів.

гама2.jpg

Телескоп №3. Гама-телескоп ГT-48. Уведений в дію вкінці 80-х. Спостергіає об’єкти в гама-діапазоні. Складається з двох однакових частин, розділених відстанню 20м. Кожна частина (одна частина на фотці) містить 6 секцій по 4 1,2-метрові дзеркала. Відповідно, 6 приймачів на кожну частину. Така хитра конструкція замінює суцільне кількаметрове дзеркало, яке у виготовленні є значно дорожчим, ніж оці секції. Це стандартна практика. Сучасні телескопи узагалі роблять тільки з окремих частин. А от цікаво, що керується вся система комп’ютерами також 80-х років. Виявляється, нічого іншого і потужнішого сюди не треба – все просто. А от обробка даних вимагає ого-го яких сильних сучасних компів!

�2.jpg

Телескоп №4. БСТ-1 (Башенный солнечный телескоп). Призначений виключно для спостережень Сонця, позаяк має спеціальну конструкцію, яка зручно відслідковує рух світила на небі. Висота вежі 27 м. Целостатні дзеркала, які знаходяться зверху, направляють промені Сонця у шахту, де вони потрапялють на різні прилади (наприклад, на спектрограф) і досліджуються. Свого часу це був один з передових інструментів для вивчення Сонця. Саме тут були відкриті так звані глобальні пульсації Сонця. Тут були виконані перші роботи із вивчення спалахів та магнітних змін, які їх супроводжують. Відкриті дрібні утворення в сонячній атмосфері.

кг22.jpg

Телескоп №5. Коронограф КГ-2. Коронограф – спеціальний сонячний телескоп, який імітує затемнення (у своїй конструкції має штучний “Місяць”) і дозволяє таким чином спостерігати корону. Звідси і назва. А також можна проводити й інші спостереження. Як правило, на коронографах у КрАО спостерігають активні утворення на нашій зорі у лінії H-альфа (вузька лінія спектру, у якій добре видні протуберанці, гранули, факели та інші утворення). D=530 мм.

�2.jpg

з��в�е�2.jpg

Телескоп №6!!! Ось він перед вами – гігант інженерної справи – Дзеркальний телескоп ім. академіка Г.А. Шайна (ДзТШ, рос. – ЗТШ), найбільший астрономічний оптичний інструмент в Україні. Діаметр головного дзеркала 2,6 м. Вага 40 т. Вага дзеркала 4 т. Діаметр купола 20 м. Величезний телескоп, за яким працюють кілька людей одночасно. Як мінімум, спостерігач (інколи група) та інженер (інколи не один). Штукенція була збудована і запущена у 60-х роках. Телескоп містить багато апаратури, кілька фокусів. Спостерігають на цьому телескопі все – від пекулярних зірок до ядер активних галактик. Багато було зроблено відкриттів. На даний час телескоп уже застарів, тобто він не може вважатися великим, позаяк у світі є незрівнянно кращі і більші. Крім того, зварене у 60-х дзеркало на сьогоднішній день почало руйнуватися – вищерблюватися. Однак в обсерваторії є оптична майстерня (досить потужна, там роблять оптику за кордон), де сьогодні виготовляють нове дзеркало для ЗТШ.

…Коли потрапляєш під купол (до речі, довгими коридорами) щелепа від подиву і захоплення просто відпадає! Це ж яка неймовірна машина!.. Коли вона крутиться із легкого нажаття на кнопочку спостерігача, по всій споруді роздається грубий шум і поскрипування (класний спецефект, мені зразу ж згадалося, як Титанік тонув – там також скрип пронизував душу) – крутиться!! А уявіть, коли ти сидиш прямо під ним, а він у той момент починає наводитися на об’єкт: ВАХ!.. Враження незабутні. Відносні розміри людини і телескопа можна бачити на фотках. Деякі люди питають: а куди ж тут дивитися? Відповідь: а нікуди! Взагалі, астрономи не спостерігають очима (і не тільки в цей телескоп – майже в усі!), окулярів просто-напросто нема. У фокусах системи розміщують прилади (фотопомножувач, спектрограф, поляриметр, матрицю і т.д.) і спостерігають об’єкти у вигляді, скажімо, набору цифр, або осциляторної кривої на екрані компа. Такі справи.

Як уже згадувалося, телескопів у с. Науковому є близько 24 і всі описати (і побувати там) неможливо. …Втомилися? Відпочиньте!.. Їдемо далі. Колись, я чув, що Бахчисарай – то столиця Кримського Ханства. Задум був простий до геніальності – тупо сісти в транспорт і поїхати до міста)). Так і було зроблено! Кілька гривень і ти на бахчисарайській автостанції. Хотів купити карту, але виявилося, на автостанції її нема!.. Що робити? Як без карти у незнайомому місті? Через якусь годинку пошуки привели на вокзал, де є маса магазинчиків. Ось вона перед нами – щастя за якихось 7 грн. Але вже і їсти хочеться. Бачу – “восточная кухня”. Ну блін, а я ж то на востокє, так що треба ізвідати місцевої кухні. Охфіціант-турок виявився дуже балакучим екстравертом. Я ще не встиг рота відкрити за вино, а склянка демократичного портвейну уже стояла на столі)) Лагман – варто скуштувати сю місцеву страву. Фактично, це суп із лапші, порізаних шматочків якогось м’яса (фазанини:)), овочів та спецій. Смачно! Ось тільки тепер туристична карта міста повела мене своїми вуличками до старожитніх дюрбе. Що одразу кидається у вічі в цьому місті – наявність мусульманок, які ходять у довгому одязі та хустках на голові, розмовляють татарською. У Бахчисараї (перекладається як сад-палац) знаходиться багато дюрбе. Дюрбе – гробниця ханів та їх родичів. Я їх нарахував з десяток. Ось для прикладу Дюрбе Трьох Ханів (Дюрбе Мехмеда II Ґерая) XVI ст.

д��бе.jpg

Знаходиться на місці древнього міста Ескі-Юрт. Поряд розташовані ще 3 мавзолеї.

Ще одна гробниця Ескі-Дюбре, але вже на іншому кінці міста.
д��бе��нал2.jpg

подв�йна��.jpg

Ізмаїл Гаспринський – татарський просвітник, інтелектуал, політик, культурний діяч. Біля зображення пам’ятника йому фотографія мінарету XVII ст. Колись біля кожної мечеті стояли такі штуки.
IMG_5512.jpg

напи�.jpg

Ще_однією_фішкою_Бахчисараю_є_мечеті. Я нарахував 5, але очевидно, є більше.

Взагалі, у місті є дуже багато вузеньких (на ширину плеч) вуличок та провулків, оригінальних будинків. Ось цим також цікаве це місто.
в�ли�ка2.jpg

в�л.jpg

IMG_5530 2.jpg

Бахчисарайські сфінкси.

Далі карта повела до Хансараю – ханського палацу по вулиці Леніна.

б�л� �а�а�2.jpg

�ан�а�ай2.jpg

Ось він відкриває нам свої шпилі – Хансарай! Подих захоплює, їй-богу. У нас такого нема! Враження мегавеликі!!!

�анд��бе2.jpg

га2.jpg

�анзак��ок2.jpg

Серед закутків Фонтан сліз, створений у 1764 році на вимогу Гірей-хана.

�анме�е��.jpg

Це_все_вигляди_всередині на території. Дуже цікавий і містичний момент, коли крізь гучномовець на одному зі шпилів Хан-Джами мечеті, на всю місцевість читається заклик до мусульманської молитви. Це ні речетатив ні спів, …це щось особливе і воно пронизує – дуже цікава штука! До речі, якщо ви не мусульманин, до мечеті – зась. Також приємно вразили музики, які сиділи у дворику палацу і вигравали музичку зі східними мотивами.

��ел�.jpg

�анк�мна�а�а2.jpg
Курильня кальяну :)

д�в.jpg

олдк�мна�а2.jpg

Всередині в палаці є багато кімнат, де збережені старі речі. Фактично, палац – це суцільний музей.

пано2.jpg

Детально про палац читайте тут.

Після палацу я згідно карти йшов розвідувати місто далі і дорогою трапилася мечеть Тахтали-Джамі (XVIII ст.)

п��и.jpg

Що_ще_хочеться_сказати про місто Бахчисарай? Дійсно, східне місто. Там навіть у ресторанчиках зазвичай нема звичних для нас столів, а розташовані низькі столики, де треба сідати, піджавши ноги, або лягати і споживати їжу. (Якщо ви сюди прибули – спробуйте в ресторанчику чебуреки – це головна національна страва кримських татар.) З вікон випадкових осель лунає сучасна східна музика. Імена в людей екзотичні. Мова спілкування татарська та російська. Місто вражає своєю нетиповістю до звичних нам європейських виглядів. Всі ці східні речі мені надзвичайно сподобалися. Я був тут раз, потім ще раз, а потім знову. Привіз додому 15 різних сувенірів. Це місто дає чудовий настрій; цілком підходить для тих, хто шукає для життя незвичну атмосферу. І я сюди приїду вчетверте!

Біля палацу я не зміг втриматися, щоб не відвідати місцевої кухні ще. А вже пройшло півдня. Дівчинка на ім’я Ельвіна запросила мене в один ресторанчик. Сарма і трав’яний чай зі східнимим солодощами – саме те. Сарма – кримські виноградні листя, варшировані м’ясом, рисом і ще чимось. Схожі на голубці. Смачно. Якщо пройти від палацу до мечеті Тахтали-Джамі і пройти далі кілометр по вулиці Басенка, то можна дійти до доріжки, яка веде до Свято-Успенського чоловічого печерного монастиря. Місце вражає своїм розташуванням – у скелі!..

монодин2.jpg

мондва.jpg

мон��и.jpg

Біля_входу_розташована_сукупність_барельєфів різних монастирів та церков. Як видно, декотрі уже вкрадені.

мон�о�и�и2.jpg

монп���2.jpg

Поряд знаходиться джерело, де можна напитися води. Пляшка заправлена і можна йти далі.

Скромна стрілочка вказує на Чуфут-Кале (у перекладі – єврейська фортеця). Півгодини йти і ви вже біля підніжжя печерного міста. Вхід платний – 30 грн. Для студентів – 15 грн.

��2.jpg

На Чуфут-Кале сила-силенна ящірок! Отакі-от гарнюні є, а ще є коричневі, є з відірваними хвостами, є без відірваних )) Коротше, їх там як комарів на Волині. Місто виникло у 6 ст. н.е. яко укріплене поселення на межі Візантії. Сочатку тут жили алани, потім кипчаки, згодом з 13 ст. караїми. Місто є дуже неприступне; впродовж історії його брали тільки 1 раз. Площа досить велика, збереглися печери.

Pano - 212.jpg

���ко�ид2.jpg

���пе�2.jpg

Дюрбе жінки Джанике-Ханим, яка є дочкою Тохтамиш-хана. 1437 рік.

д��бе��2.jpg

�����кале�е2.jpg

�����кале2.jpg

Вигляд униз біля прірви… Цією дорогою можна дійти до Сель-Бухри за 2 год. Висота 560 м, місцевість дуже вражає!

���кови�2.jpg

А це будинок, в якому жив лучанин-караїм Абрагам Фіркович. Найбільший вчений серед караїмів. Після Луцька у XIX ст. він переїхав у Крим робити свої археологічні дослідження. Тут і жив.

а�ка2.jpg

Арка середньої оборонної стіни на головній вулиці Чуфут-Кале. Приблизно так виглядають всі вулиці в цьому місті, точніше, в його руїнах. Зараз тут історико-культурний заповідник.

кена�и2.jpg

Звісно, якщо є караїми, то не може не бути кенас. Тут поруч стоять дві кенаси: та, яка з колонами, збудована в XIV ст., а права – у XVIII ст. Саме в ній розташований єдиний у світі музей в кенасі. Є кілька фотографій Луцька міжвоєнного періоду, коли у нас ще проживали караїми і була їхня кенаса.

ка�е2.jpg

Поруч з будинком Фірковича розташоване кафе караїмської кухні. Це його вигляд всередині. Меню зовсім невелике, але дуже оригінальне. Мені дуже сподобалися – не знаю автентичної назви – коротше, пиріжки з м’ясом; солодкі пігулки до чаю; і безумовно чапракси – національний караїмський міцний алкогольний напій, настоянка на 12 травах + процес за участю винограду. Запах і смак божественні!

Ну от і все. Після цього я зарулив назад. Все описане щодо Бахчисараю вклалося у два дні, бо територія велика, побачити є багато що. Втома і водночас задоволення, враження, чисте повітря – супер. Я дуже полюбив Бахчисарай і ці місця, неодмінно приїду сюди вчетверте. Особливий привіт дівчатам з “Musafir” і до наступного параграфу! ))


3 коментарі

Add Your Comment
  1. це всьо ти сам фоткав?

  2. сам. мої фотки

  3. [...] kotyk пишет: Нарешті добралися, змучені з дороги, але захоплені місцевими краєвидами, і хтось як завжди забув сумочку у водія. Нічого – потім вернули… через два тижні:). Ð§Ð°Ñ Ð¸Ñ .jpg. (вигляд на Чатир-Даг). Причал перший. … [...]

*