2009
09.26

Луцьк – не тільки мостове місто, а й цвинтарне… Люди частенько недолюблюють місця, де раніше були цвинтарі, не хочуть там жити, не хочуть на тих місцях найматися на роботу, не купують у магазині хліб. І при цьому, наївні, задовільняються думкою, що самі вони точно не живуть на такому місці і тому можна бути спокійним. Але все далеко не так. Луцьк, як і будь-яке старе місто, є, строго кажучи, великим цвинтарем, причому існує пряма кореляція між віком міста та імовірністю того, що котрийсь міщанин живе на колишньому цвинтарі. Тож давайте розберемося з тим, де є цвинтарні місця в Луцьку, скільки їх, і чи взагалі залишилося хоч трохи “вільного” місця; а може декому пора задуматися над розробкою детального маршруту пересування Луцьком для оминання подібних місць…:)

Для цього була розроблена особлива карта міста, яка показує розташування колишніх цвинтарів. Карта складається з чотирьох частин: Старе місто; район вулиці Лесі (фактично, те саме старе місто, тільки не входить в державний заповідник); Середмістя; Красне з Чернчицями (Кічкарівкою).

Позаяк Луцьк є полінаціональним і поліконфесійним містом, відповідно таке ж велике розмаїття типів цвинтарів маємо. Щоб не загубитися у цій справі, для кладовищ різних типів було введено різні кольори. Їх є 7.

Зелений – католицький.
Жовтий – православний.
Синій – караїмський.
Червоний – єврейський.
Коричневий – вірменський.
Фіолетовий – протестантський.
Білий з чорною крапкою – військовий.
Якщо є лише половина крапки, то цвинтар не призначався спершу для таких захоронень, але згодом там ховали і військових.

Розмиті краї позначення відображають приблизні межі цвинтаря та його приблизне розташування. Чіткі – згідно старих карт міста.
Х – холерне поховання.

Насправді історія не подає відомостей про наявність цвинтаря біля кожної церкви. Однак і не заперечує. Просто археологічно місця не досліджені. Тому враховуючи давню традицію існування кладовищ біля церков, такі позначені біля кожного давнього (побудовані до ХІХ ст.) храму. Тим більше, кожне церквище, яке досліджувалося археологічно, показує наявність могил на території. Ці факти насправді дають дуже вагомі підстави локалізувати кладовища біля кожної дуже старої церкви. Проте такі католицькі ордени, як єзуїтський, бригітський, тринітарський, кармелітський та шаритський, очевидно, не мали своїх окремих кладовищ, позаяк у той час, коли вони були збудовані, вже існував окремий великий католицький цвинтар на Градній Горі. Тому на місцях цих костелів цвинтарі не позначені.

Загружайте карти в повному розмірі!

Старе місто:

С�а�е копи� копи�.jpg

1._Церква Івана Богослова. 1170-1776. Цвинтар знаходився на ділянці замкової території, що простягається від церкви до стіни між Владичою та Стировою вежами.
2. Церква Святої Катерини. ?-1607. Цвинтар не досліджений.
3. Церква Святого Апостола Петра. ?-1586. Цвинтар не вивчений.
4. Дмитрівська церква. ХІІ ст.-1890. На місці цвинтаря житловий будинок та дворик.
5. Церква Св. Апостола Якова. ?-1556. Цвинтар не досліджений.
6. Кафедральний костел Святої Трійці. 1427-1781. Цвинтар знаходився у дворі пам’ятки архітектури під назвою “Монастир шариток”.
7. Церква Івана Хрестителя. ХІІІст.-1584. На місці кладовища зараз пустка позаду будинка №20 на Братковського.
8. Церква Святого Миколи. ?-1617. На місці кладовища розташований колишній Чеський Гостинний двір. Зараз тут аптекоуправління.
9. Костел Успіння Богородиці Діви Марії монастиря домініканців. 1390-1847. Кладовища поза класичними внутрікостельними похованнями не досліджено.
10. Церква Святої Трійці. ХІІІ ст.-1710. На місці цвинтаря житлові будинки, які знаходяться біля домініканського монастиря.
11. Єврейський квартал із синагогою. Стара синагога: ?-початок XVIIст. Нова збудована на початку XVIIст. Імовірно, цвинтар був у цьому районі.
12. Покровська церква. Деякі дослідники стверджують, що цей храм може бути єдиним храмом Луцька, який зберігся з домонгольської доби. Кладовище не досліджене.
13. Вірменський костел Святого Стефана. Був реконструйований (або заново збудований) у XVІ ст. На місці цвинтаря житлові будинки між вулицями Галшки Гулевичівни та Руською.
14. Боніфратський костел Святого Якуба. 1545-1845. Кладовище знаходилося поряд з вірменським. Зараз тут житлові будинки.
15. Церква Святого Афанасія. 1574-середина XVII ст. На місці цвинтаря територія підприємства “Спектр”, що на вулиці Йова Кондзелевича (іконописець).
16. Церква Святого Лазаря. ?-1619. На її місці був збудований храм Луцького Братства. На місці цвинтаря братчики збудували монастир. Зараз у цьому приміщенні також є житлові квартири.

Старе місто 2. Район вулиці Лесі.

Lesi копи� копи�.jpg

17. Церква Святого Михайла. XV ст.-1718. Цвинтар не вивчено. На території цього храму після 1718 року орден тринітаріїв звів костел Св.Миколи і Св.Павла з монастирем.
18. Храм Різдва Христового. XV ст.-1723. Цвинтар не досліджений.
19. Церква Святої Параскеви П’ятниці. ?-кінець XVII ст. З 1883 до 1947 років тут стояла П’ятницька капличка. На місці колишнього кладовища знаходиться закинутий туалет та один з корпусів Волинського телебачення.
20. Церква Успіння Пресвятої Богородиці Пречистенського монастиря. ХІІ ст.-1664. Цвинтар проіснував до кінця ХІХ ст. Зображений на гравюрах тих часів. Зараз тут житлові будинки на вулиці Гаврилюка, яка проходить по території кладовища.
21. Церква Благовіщення. XVI-XVII ст. Місце досить приблизне. Цвинтар був десь так у районі готелю “Залєскі” та вище.
22. Досить відоме та старе католицьке кладовище. Із року 1643 орден бернардинів уже робить тут захоронення. Ліквідований цвинтар був у 1803. Однак деякий час просто стояв у занепаді. Зараз на його місці житлові будинки та Національний банк.
23. Костел Святого Хреста, а згодом бернардинський комплекс. XVI ст.-середина XVIIIст. Згодом на місці цього костела був збудований новий. Цвинтар край нього досі існує.
24. Церква Святого Василя і Василівський монастир. ХІІІ ст.-1607. Цвинтар не вивчений, але очевидно, він мав бути. Зараз на цьому місці стоять будинки між вулицями Крилова та Пушкіна, які однією стороною виходять на Лесі.
25. Безіменний цвинтар. Про нього відомо тільки те, що він був дуже великим і сягав аж теперішнього Театрального майдану. На місці цвинтаря знаходяться банк, житлові будинки, Просвіта.
26. Церква Воскресіння Христового. Воскресенське кладовище було ліквідоване 1803 року. Зараз на цьому місці знаходиться головний поштамт.
27. Єврейське кладовище. Коли у 1916 цвинтар був ліквідований, то по його території розширили вертикальну гілку вулиці Заповітної.

Середмістя.

Се�едм���� копи� копи�.jpg

28. Старе караїмське кладовище на вулиці Прогресу. Ліквідоване на початку ХІХ ст. На місці житлові будинки.
29. Церква Вознесіння Господнього. Збудована десь незадовго до 1552 року. Кладовище ліквідоване близько 1990 року. Проте зараз досі можна знайти плити з написами ХІХ ст. а також могили, які від часу попровалювалися. Місце доволі містичне і ходити там треба обережно! Зараз тут просто ростуть дерева. У свій час тут ховали померлих Луцького гарнізону, а також офіцерів Литовсього корпусу.
30. Величезне католицьке кладовище, яке було утворене тут одразу після ліквідації бернардинського у 1803 році. Були тут і поховання жертв Першої світової. У 1920-х тут ховали польських солдат, під час Другої світової – радянських. Ліквідоване у 1970-х. Тепер тут меморіал. Під плитами лежать все ті ж залишки цвинтаря, оскільки процедури перепоховання не було дотримано.
31. Цвинтар, що розташовувався на місці школи №5, складався з трьох частин. Протестантської, православної та військової (так зване Братське).
32. Православне кладовище у сквері напроти школи №4. Тут також поховані українські літуни часів Першої світової. Під час будівництва на цьому місці один лучанин тихенько забрав 15 надмогильних плит, щоб якось вберегти їх від руйнації. Отже вони десь заховані…
33. Караїмське кладовище було утворене тут у 1846 році. У лівій верхній частині позначеної території знаходилися будинки, в яких жили караїми. Плити існували навіть після Другої світової, та під час радянського будівництва десь напочатку 60-х були стерті з лиця землі. Зараз тут житлові будинки з магазинами на першому поверсі.
34. Єврейське кладовище. Має аналогічну долю. У 50-х роках І.Левчанівська зафіксувала на плівку розбиті єврейські пам’ятники. На цьому місці зараз житлові будинки, маркет, банки.
35. Кладовище села Дворець, на місці якого постав Київський майдан. На місці цвинтаря житлові будинки.

Красне і Чернчиці.

Че�н�и�� копи� копи�.jpg

36. Церква Преображення Господнього Чернчицького Спаського монастиря. З цього монастиря походить Луцьке Євангеліє. XIV ст.-1980.
37. Потрійне кладовище. Перша його частина (західна) була утворена для поховань військових, а також тих, які померли від холери (раніше холерні поховання робили на Гнідаві). У 1914 році поруч з цим з’явилося Братське кладовище. У 1940 році, навколо Феодосіївської церкви утворили третю частину цвинтаря – цивільну православну.
38. Австрійське кладовище (оскільки більшість австрійців – католики, цвинтар позначений як католицький). У 1960-х ще стояли пам’ятники. Зараз тут садівничий масив.

А тепер давайте трохи розслабимося. Спробуємо побудувати криву, яка описує імовірність того, що котрийсь міщанин живе (а строго кажучи, може перебувати) на території колишнього кладовища. А чому б і ні?! Це цілком неважко :) . Перш за все, обумовимо деякі речі. Вважатимемо, що людина рівноймовірно всередньому може знаходитися як у якомусь будинки, так і на проїжджій частині вулиці чи тротуарі. Факт того, що місто, розвиваючись, зовсім не зважало на ліквідовані цвинтарі, в першому наближенні дає нам можливість вважати, що будинок, дорога чи тротуар рівноймовірно можуть знаходитися на ліквідованому цвинтарі. Також усереднимо ті частоти, з якими громадянин з’являється у різних районах міста (адже ми беремо не окремо взяту людину, а так званого середнього міщанина!). Отже середній міщанин однаково часто перебуває в описаних районах. Цього достатньо. Цілком раціональні думки і для оцінки досить придатні.

А тепер давайте поглянемо на густини розміщення колишніх кладовищ у різних районах Луцька. Існували цвинтарі малі і великі. Малі займали площу близько 400 кв.м, великі – близько 2000 кв.м. Але таких було мало. Введемо ваговий множник (кількість, штук) для малих кладовищ 31, для великих – 4. Таким чином (400*31+2000*4)/35=583 кв.м – середня площа одного кладовища. В розрахунки бралися тільки Старе місто, район Лесі та Середмістя. Красне викинули, бо там на ліквідованих цвинтарях точно ніхто не живе, от тільки морковку садять на австрійських могилах (№38).

Оскільки територія Старого міста займає площу 490 тис. кв.м, а загальна площа кладовищ складає 583*16 кв.м, то вони займають 583*16/490000=0,02% загальної площі. Отже імовірність перебування на старому цвинтарі складає 2 випадки на 10 тисяч. Район вулиці лесі в 1,5 разів більший за територією. Цвинтарів 11. Імовірність 583*11/(490000*1,5)=0,009%. Звісно, не треба забувати, що це середні числа, тобто абстрактні і потрібні тільки для сухого статистичного аналізу. Якщо брати конкретних лучан, то треба звертатися до карти, і якщо на місці перебування/проживання позначений цвинтар, то ці числа миттєво перетворюються на 100%. Така сувора правда. Тепер якщо у Середмісті обрамити район вулицями Набережною – Перемоги – Савура,Чехова – Глушець, то площа, обмежена цими вулицями, уп’ятеро більша за площу Старого міста і складає 2,5 млн кв.м. Імовірність 583*7/(2500000)=0,0016%. Це означає, що коли середній міщанин живе у районі, зажатому цими вулицями, то імовірність його проживання на території цвинтаря складає 0,0016%. Побудуємо графік залежності імовірності від району міста: 1 – Старе місто, 2 – район Лесі, 3 – Середмістя. Грунтовно дивлячись, він же є графіком залежності імовірності від віку міської території.

11.jpg

Апроксимуємо залежність поліномом.

22.jpg

Проаналізуємо. У межах трьох міських районів залежність імовірності від району виявилася близькою до лінійної. Червона апроксимаційна крива вигнута донизу, що свідчить про більшу густину цвинтарів у Старому місті, а також про те, що з часом розвитку міста кладовища будувалися уже не всередині поселення, а за його межами. А із ХІХ ст. поготів. Крім того, нові райони міста історично все більшали. І дійсно, Середмістя розвинулося у міську територію після ХІХ ст. і хоча містить у собі колишні окраїнні цвинтарі, та є дуууже великим, що дає суттєво нижчу середню імовірність проживання людей на території таких місць.

Хух…:) Таким чином ми підійшли з наукової точки зору до цікавого питання розташування ліквідованих цвинтарів. Звісно, усі оцінки дуже грубі і скрупульозні дослідження можуть дати дещо інші результати. Але з іншого боку – ось вам наявний приклад, що історія може бути ого-го якою точною наукою, якщо до проблеми підходити комплексно.

Насправді не варто тлумачити кольори цвинтарів однозначно. Це стосується пізніших цвинтарів, коли у світі вже кипіли війни. Як пише дослідник В.Пясецький: “Зрештою, майже на всіх луцьких кладовищах є чи були поховання учасників Першої світової і пізніше за нею – польсько-української.” Ще скажу, що в буремних дев’яностих група ентузіастів зі школи №15 для наукової праці «Луцькі некрополі і меморіали” склали реєстр усіх кладовищ і меморіалів, ліквідованих на території теперішнього міста тільки в XIX-XX століттях. На жаль, я не мав можливості нею скористатися, але очевидно, там є ще немало цікавого.

Ну що ж, тепер ми маємо карту колишніх кладовищ. Вона може стати грунтом для забобонних людей, які захочуть складати маршрути пересування містом, аби вибирати місце під житло. Але не треба забувати, що тут враховані не всі кладовища. Їх було більше, наприклад, сільські. Ось так.


14 коментарів

Add Your Comment
  1. Ого.
    круто.
    Автор молодець :-)
    але якщо взяти усі історичні часи, то люди вмирали, їх ховали і т.д. То за великий проміжок часу можна вважати всю землю (особливо там де є населені пункти) з можливими похованнями. Ви ж не знаєте тгог, що не зафіксовано історією, і того що вже встигло розчинитися у грунті.
    То тоді порібно літати над землею, щоб не стати на якесь поховання :-)

  2. саме так! було все. строго кажучи, де б ви не почали копати землю, рано чи пізно натрапите на кістки.)))

  3. Хороша робота !

  4. ого…нічого собі !
    оце то попрацюваааав !!!
    це напевно буде удар для забобонників )))

  5. Это дар для готов)))))))))))))теперь не надо ходить по ночам по темным кладбищам, а можно с чуством выполненого долга сидеть дома))))))))))))))))))))))
    2 kotyk
    Респекти уважуха)))

  6. дякую! я читаю і аж сам собі дивуюся – “апроксимуємо поліномом цвинтарі”))))))))ха-ха

  7. хахаха…ну і словечка вилізли….а на цьому місці теж дивувався :)

  8. ооо! Саш дуже класна стаття молодець! попрацював на славу!

  9. Грунтовно і цікаво.

  10. пан Ziegfried як завжди згадав про готів…
    а я то думаю – чому мені всюди затишно?

  11. Вот видите Лорд,истина где то рядом)))))))))))))))

  12. А я тебе знаю:) …..
    Колись нас (мене і інших) один прєпод із астро-кафедри на семінарах з програмування вчив апроксимувати зірки на небі сплайнами!!!! А потім хороші розподіли получались на екзамені:)
    Майко була б узахваті, якби, почитавши, побачила, що ти добре освоїв і ПАМ”ЯТАЄШ extr.аналіз ф-цій!!! Професійна і нестандартна трактовка знаку ІІ похідної (опуклості залежності). А яка простота! Круто!!!

    Тю!!………… Оце сказав :”…апроксимувати …сплайнами…” Шо за… добре, що пані Майко на бачить,- вбила б. Сплайнами інтерполюють.

  13. …так не заметно для себя,Луцк Неформатный превратился в специализированый сайт для астрофизиков))))))))))))))))))))))))

  14. був днями тому на Чернчицькому цвинтарі! А там, виявляється, стільки старих і чудових хрестів є! Один мене дуже вразив. Сам стоїть вже напевно тисячу літ, місцями потрісканий, оброслий червонястим мохом, а епітафія – латинь! Затерта, важко прочитати…

*