2010
01.26
церква івана богослова

церква івана богослова

Реконструкція старовинних об’єктів Луцька продовжується. Сьогодні автори теми підготували для вас, шановні, сюрприз. Ви маєте змогу спостерігати не тільки статичні 3D зображення, а й ВІДЕО! Можна бачити споруду з усіх боків; вона прокручується на 360 градусів. Об’єм роботи дуже великий. Хоча я не є безпосереднім автором технічного створення реконстукцій, але коли обгорювалися помилки і неточності попереднього відео, то доводилося чекати десятки годин безперервної роботи, поки комп’ютер змоделює заданий об’єкт у наступне відео!

Цей об’єкт не має особливої потреби буди представленим. Перший християнський храм Луцька, перша кам’яна споруда Луцька, найдавніша будівля на території Верхнього замку, яка хоч у якомусь вигляді, але збереглась до нашого часу. Церква Івана Богослова свого віку налічує близько 840 років. Зараз вона зберігається у підземеллях замку як експонат історії. А колись її висока вежа гордо височіла над стінами замкових городень і на ділекі кілометри знаменувала собою наявність захищеного міста…

У 1170-х роках вона була збудована яко княжий храм династії Ярославичів, які володіли на той час уже не залежним від Володимирського Луцьким князівством.

Особливістю храму була його винятковість. На території Древньої Русі зустрічається лише кілька аналогів церкві, що є наслідком існування волинської архітектурної школи. Нові стилістичні особливості храму (відсутність нартекса, наявність лише однієї апсиди, вузькість бічних неф, інші) зокрема гостро вказують на те, що церква була дуже високою, конструкція і розташування архітектурних елементів екстер’єру та інтер’єру були нетиповими. Всередині церква містила фрески, підлога вкладена декоративною керамічною плиткою. Манера виконання живописних робіт у соборі когерентна з мистецтвом Македонії, Сербії, Болгарії. Інтер’єр храму протягом історії неодноразово змінювався. Наприклад, підлога аж 4 рази підвищувалася, щоб відповідати рівню землі.

Ну ось, власне, вигляд церкви напочатку її існування.

церква івана богослова

церква івана богослова

церква івана богослова

церква івана богослова

церква івана богослова

церква івана богослова

ВІДЕО:

великий файл (23 МБ) – церква івана богослова (велика)

Церква в епоху Середньовіччя у Європі займала в державі не просто духовне значення. Перш за все це були центри-зав’язки соціального, освітнього і політичного життя суспільства. У соборі Івана Богослова перед вівтарем приймали присягу новообрані луцькі урядовці, у притворі відбувалися судові засідання, зберігалися актові книги замкової канцелярії. Тут також збиралися воєводські (аналог сучасних обласних рад) та повітові сеймики. При соборі також діяв вищий орган суду. Свого часу з амвону церкви проголошував проповіді Петро Могила.

Найбагатша на території теперішньої України тодішня Луцька єпископія володіла багатьма маєтками, дворами і грунтами з людьми. В Луцькому і Володимирському повітах їй належало 4 містечка, 34 села і два замки. За рахунок феодальних доходів владики храму утримували в належному стані одну з веж замку – саме ту, яка тепер називається Владичою. Один з владик, Кирило Терлецький, маючи титул патріаршого екзарха південно-західної Русі, відіграв провідну роль у підготовці Берестейської унії 1596 року. Так і сталося – з того року церква Івана Богослова переходить до рук уніатів.

На той час храм мав уже дещо інший вигляд. Зміна відбулася за сто років до подій Унії. Стосувалася перш за все появи контрфорсів та прибудови з північної строни церкви. Вигляд приблизно такий.

церква івана богослова в XVI ст.

церква івана богослова в XVI ст.

церква івана богослова в XVI ст.

церква івана богослова в XVI ст.

церква івана богослова в XVI ст.

церква івана богослова в XVI ст.

церква івана богослова в XVI ст.

церква івана богослова в XVI ст.

ВІДЕО:

великий файл (23 МБ) – церква івана богослова в XVI ст.

Окрасою інтер’єру був кількаярусний іконостас, який спирався на розписану фресками передвівтарну перегородку. Іконостас нараховував 49 ікон, поза ним у соборі було ще 9 великих коштовно обрамлених з дорогоцінним камінням ікон. Чимало знаходилося церковних книг. Особливо виділялися 5 оздоблених Євангелій. В церкві зберігалися мощі Святого Пантелеймона та частина Животворного Дерева.

У 1776 році після численних ремонтів та перебудов рештки храму таки були розібрані до рівня землі і закладений новий фундамент, але нової церкви так і не було збудовано. Правда, на той час старий собор уже вгруз у землю на 3 м. Ось ця частина, розкопана і досліджена у вісімдесятих роках минулого століття, зберігається тепер у підземеллях замку.

У повному розмірі статичні зображення див. тут.

Моделює Kazus (Погрібний Артем)


23 коментарі

Add Your Comment
  1. маленькі картинки дають дуже слабке уявлення про 3Д… чому б не розмістити повні зображення на ЛН?
    і текст належить автору? якщо так, то чи не доцільним було б пояснити значення архітектурних термінів?
    чи можна зробити, наприклад, на флеші, щоб самостійно обертати зображення в будь-яку сторону?

  2. тут з новим неформатом я ще не розібрався, як вставити повне зображення; зрештою, сам редактор матеріалу повідомляє, розмір 600 пікселів по горизонтальній стороні – найбільше, що можна вставити. а до малого розміру прикріпити посилання на великий якось не вдалося.
    так, з термінами можна було б і поправити :)

  3. я незнаю чи мені можна, але щоб люди знали:
    нартекс – простір між вхідними дверима та самим храмом
    апсида – виступ з храму боковий накрити напівкруглим куполом, там зазвичай був вівтар, розміщувався він переважно з якоїсь одної сторони, з якої непам*ятаю, вибачте.
    неф – прямокутний простір оточений колонами
    контрфорс, це оті виступи зелені від стіни, вони власне і зменшують на неї навантаження що дозволяє робити більші вікна або важчу стелю
    дуже цікавав та пізнавальна стаття, автору, дякую!

  4. тю, відколи це художники стали архітекторами? :)
    дякую за доповнення! вставлю ще посилання у статтю.

    п.с. не автору, а авторам – нас двоє!

  5. це все завдяки шановній нашій викладачці з історії мистцетв!)
    прошу! і вибачай що не дуже по словниковському, що пам*ятав те написав..

  6. ОФФТОПІК
    неформат наразі ще в процесі відладки.
    від засновників хочу принести свої вибачення.

    після закінчення роботи над ним, авторам буде наданий детальний опис можливостей та пояснення щодо роботи.

  7. з посиланнями на словник прикольно :)
    було б цікаво для таких от штук ще робити якусь карту, чи що, щоб уявляти не лише як воно виглядало, але й де розміщувалося
    і ще – от я дивлюсь на церкву і думаю – де ж та одна апсида?

    “вузькість бічних неф” – якщо “неф” то він, як пише в словнику за посиланням, то правильно “нефів”?

    а звідки бралась інформація для реконструкції, з чого висновок, що церква була саме такою?

  8. апсиду добре видно на 3-тьому зображені зліва, також вона присутня на 6-му та 7- му, в даному випадку має вигляд напіввбудованої напівкруглої напіввежі:-) в стіну. до речі, апсида будувалась на східній стіні храму, тобто її вікна виходили майже на Владичу вежу.

  9. вибачте, Стирову, вирішив поумнічати й помилився..)

  10. так то за самою церквою видно! )) вона ж існує. тобто її третина. в підземеллі.
    тим більше, археологи її не раз досліджували. дукументи всілякі, люстрації (опис) замку. крім того, до нас над реконструкціями попрацювали професіонали цієї справи – Малевська, Троневич.

  11. я точно незнаю, але хіба там проводяться зара екскурсії, саме екскурсія цього храму?

  12. просто до чого я це все писав – з тексту незрозуміло, яким чином і на основі чого відбувалась 3д-реконструкція
    я мабуть створю окремий розділ – Луцьк 3D, щоб всі бажаючі могли одразу переглядати всі матеріали по даній темі
    і я б одну з картинок добавив на початок, до розриву тексту – це робить статтю більш заманчівою, та і сайт більш кольоровішим :)

  13. є екскурсії! коштує 20 грн. може вже і більше. заведуть і в підземелля і на В’їзну вежу – це перевага в тому, що коли сам ходиш територією, то в підземелля та на вежу не потрапиш – а звідти вигляд класний = знають, на чому комерцію робити :)

  14. був на днях там і питав.. то окремо на все екскурсія 20 грн, хоч на вежу – 20 грн, в підземелля, ще 20 грн, і ще там є якихось дві є.
    а цікаво чи в Стирову водять.. хтось знає чи йти питати зноу?)

  15. у стирову не водять. бо там ніц нема. там засідає рицарський клуб (або клуб історичної реконструкції) – я точно не знаю, як він називається.

    ех, зато у вежу Чарторийських Окольного замку можна потрапити!.. І я там недавно був! ..

  16. прийди до рицарів, попросись, тебе пустять :)
    колись давно ми там брали інтерв’ю в Сільвера – http://lutsk.myneformat.com/2006/06/08/intervyu-z-predstavnikami-tusovki-ritsariv-chastina-2-silver/

    Чарторийськх – то яка?

  17. хочу в Стирову! давайте підем, попросимся. навіть якщо там ніц нема, то всерівно було б цікаво побачити стіни з середини!

    а рицарі мають якесь геть пряме пряме відновшення до замку? чи як там засідає той клуб?

  18. Чарторийських – за єзуїтським колегіумом. Частина Окольного замку. Тут фото (№3):
    http://lutsk.myneformat.com/2009/06/15/scho-take-okolniy-zamok-abo-yak-kolis-viglyadav-lutsk-rekonstruktsiya-epohi-renesansu/

    я там був (у стировій). там стіни просто побілені. А якщо цікавить конструкція – то здається там хрестові склепіння. Ще картини якісь висять.

    про рицарів детальніше треба питати у Зігфріда, якщо не помиляюся.

  19. Це точно, думаю, він тебе туди проведе, якщо не з’явиться найближчим часом, напишу йому лист :)

  20. кого проведе уточни)

  21. тебе, ти ж хотів туди попасти

  22. звісно!! і ще хочу!

  23. люкс

*