2010
03.04

(Даний матеріал робить спробу започаткувати розділ «Рецензії» на ЛН, де будуть розміщуватися власні суб’єктивні рецензії мешканців ЛН на все побачене, прочитане, почуте і т.д. Чи вдасться ця спроба, покаже історія, а тим часом запрошую всіх бажаючих приєднуватися і писали власні рецензії)

Про фільм «Аватар» не чув тільки лінивий. (ні, не так)

Цей фільм зібрав найбільші касові збори за всі часи існування кінематографу (і це щось не те…)

Режисер Джеймс Камерон видав на гора черговий шедевр (якось банально…)

… Я стрибаю по гіляках велетенських дерев в тілі чудернацької істоти з іншої планети, приручаю дикого звіра, якого умовно назвати «конем», літаю на прототипах казкових драконів, пірнаючи в найнеймовірніші віражі… Я насолоджуюсь фантастичними чужоземними пейзажами, ніби бачу їх власними очима, живу життям дивного племені з первісними (?) звичками, кайфую від усього цього разом з ними…. На дві з половиною години я вириваюсь з існуючої сніготанучої передвесняної реальності з калюжами, болотом і чорним недорозтавшим снігом… Я забувати про «напряги», проблеми, плани і перспективи, я просто поринаю в інший світ, добрий він чи поганий, зараз не важливо…

Цей світ створений чиєюсь дивовижною фантазією, вирощений, виплеканий і фантастично реалізований на картинці…

Цей фільм варто побачити на великому екрані і саме побачити вперше. Коли не можна натиснути паузу, а треба вдивлятися, вслухатися, щоб чогось не пропустити…

І тут важлива саме ця картинка. Хай всілякі сноби обурюються примітивності сюжетної лінії, певній банальності і надуманості. Цей фільм, ця реальність цілком вигадана, тут можна кидатися на летючих драконах на літаки і вірити, що з цього нелогічного кроку щось вдасться…

Планета як єдине ціле, це як в Мауглі -  «ми з тобою однієї крові». Дерево життя, загадкові літаючі пушинки, ритуали, полювання – все складає одну єдину систему, де всі елементи взаємопов’язані…

І злі корпорації хочуть її поламати в пошуках наживи. Банально? Так, але… Насправді ці всі людські вояки і управлінці – це тільки фон, це взагалі другорядне в такому фільмі. Негативні герої злі і підступні, позитивні – добрі і «пухнасті», де хто – зрозуміло майже одразу. Нема інтриги? А ви шукали інтригу в «Володарі кілець»? Це казка, навіщо ставити до неї вимоги філософського трилера?

Коли ви карабкаєтесь на високу гору і потім дивитесь донизу, милуючись краєвидом, чи пірнаєте десь в озері, чи біжите лісом – ви шукаєте інтригу? Ні, ви ловите кайф. Так само і тут – насолоджуйтесь створеним світом, А він створений на славу.

Описувати тут сюжет чи гру акторів немає доцільності. Це не той фільм. Якщо ви не догнали в чому «фішка», забудьте, не намагайтесь повторно переглянути і відкрити істину. Це просто не ваш фільм, змиріться з цим, а також з тим, що для когось він шедевр, ви все одно один одного не переконаєте. Для мене ж він особливий, досконалий в своїй наївності і цілісності, і я отримав справжню насолоду.

Дякую, Джеймс Камерон!

Оцінка: офігєнно! (або щось таке :) )

(P.S. Захотілося розмістити саме такі, первісні свіжі враження, може після другого перегляду все виглядатиме по іншому.

P.P.S. Зауважу, якщо ви дивились «Аватар» вдома на моніторі в якості «мегасуперекранка» – ми з вами дивились два різних фільми ;) )


3 коментарі

Add Your Comment
  1. Я подивилась його тільки вчора( на великому екрані) і перші враження були -хочу ще! не так самого сюжету , а опис житття на Пандорі, його філософію, його розуміння, таке , яким воно і повинно насправді бути

  2. і я про теж! приємно, що хтось сприйняв його так як і я :)
    ти, до речі, не пропадай, появляйся на ЛН, єсть дєло, ти знаєш яке ;)

  3. а ще можна глибше копнути і прослідкувати паралель – матеральні реалії проти духовних: та сама нажива проти дитячої наївності, мова ділових паперів проти мови жестів, жорстокість проти поваги до живого, ну і т.д. мені теж фільм припав до вподоби, хоча я дивилась “не той” Аватар

*