2010
08.26

До Поліського літа з фольклором я почав морально готуватися ще за місяць-два. Мені особисто цей фест дуже подобається тим, що я можу долучитися до різних світових культур, яких би може ніколи в житті не побачив, бо що не кажи – географія фесту світова: обидві Америки, Африка, Азія, Європа, і я буду дуже щасливий, якщо наступного Літа побачу в Луцьку ще й пінгвінів – кажуть, вони також мають свій народний фольклор :) . А чому б і ні? Фестиваль проходить під егідою CIOFF (Міжнародної Ради Організацій Фестивалів Фольклору і Традиційних Мистецтв), офіс української національної секції якої знаходиться не десь, а в Луцьку! Ця Рада діє при ЮНЕСКО і має серйозні наміри щодо географії фестивалю – представити в Луцьку всі континенти і всі країни світу. Тож упевнений, що Луцьк іще побачить пінгвінів, які будуть говорити “дякую”))).

Програма цього Літа давала таку географію: Білорусь, Сенегал, Польща, Іспанія, Росія, Сербія, Індонезія. Як виявилося потім, Сенегал на приїхав, але була Туреччина. Турки й іспанці виступали всього один день. Вони не приїхали на відкриття і не залишилися на закриття.

Отож перший день був днем відкриття. Почалося все зі святкової служби в соборі св. Трійці за участю представників цьогорічних країн. Я встиг тільки на завершальну частину, тому побачив тільки, як співали по черзі учасники фесту і отримували гарно випечені хліби від українців. Потім хода під звуки оркестру рушила у сторону Замку по Лесі, Братковського, Кафедральній.

хода на Братковського
прапори

В наступні 3 дні відбувалися концерти біля Просвіти те ще десь, де нас не було. За суб’єктивними спостереженнями, ці концерти збирали найбільше людей, ніж будь-які інші акції в місті, які проходили в ті дні. Відвідувачі були різного віку. Пік виступів припав на День міста, коли на майданчиках на Театральному можна було бачити турків, індонезійців, білорусів, іспанців, сербів, українців. Тоді справді було жарко. Концерт був довгим, великим, а паралельно на майдані відбувався Ратха Ятра, тому трохи доводилося розриватися. Біля сцени були розставлені стільці, тому багато глядачів змогли сісти, але на всіх не вистачило. Ось як бачили фест глядачі:

Серби вражали своєю моторністю. У них дуже швидкі і динамічні рухи. І дівчата гарні.

Індонезійці взяли своїми ритмами і незвичними рухами танців, золотистим одягом.

Турки чогось слабо запам’яталися, окрім того, що були мало схожі на турків.

турки

Доволі колоритними виявилися баски. Саме так. Баски представляли Іспанію, а проте виступали вони не під прапором останньої – вони тримали свій баскський прапор. У музичному супроводі вони використовували більше тонкоголосих інструментів типу сопілок, швидкий ритм барабанів. Від того музика була піднесеною, якоюсь святковою. А що вже казати про танці – вони більше часу проводили у повітрі, ніж на землі :) . Одяг – особлива мова! На це варто просто подивитися…:

баски в повітрі і з конем :)
сумний, але феєричний

У росіян, здавалося, купа енергії – вони витанцювали і відспівали мабуть більше всіх.

поляки і росіяни
росіяни

Вже на 24 серпня після акції “Українська вишиванка” учасники Поліського літа робили урочисту ходу до пертопавлівської кафедри , де на майдані отримали подарунки та поклали квіти до пам’ятників.

хода на Лесі

Потім після обіду була урочиста меса в костелі, після якої власне фінальна програма. Делегація учасників, відспівавши релігійні пісні у костелі, рушила на Театральний майдан для фестивальної мозаїки. Різні країни зайняли свій клаптик майдану і вже просто серед людей грали й танцювали. Явище досить динамічне, адже всі виступають водночас – і ти бігаєш від однієї групки до іншої.

дуже гарні польки – прикраса мозаїки :)

Під час мозаїки стався цікавий випадок. Все було цілком спонтанно. В одному місці натовпу якось зійшлися поляки, білоруси, а також трохи волиняків, серед яких президент фестивалю пан Войнаровський. Таке національне поєднання видається дуже цікавим з огляду на нашу історію. Як виявилося, президент уміє грати на контрабасі. Музиканти імпровізовано почали грати якусь мелодію, а малий хлопчик-поляк закружляв у танку з дівчинкою-волиняночкою. Як це завжди буває у спонтанних і стихійних оркестрів, вийшло пречудово! Коло людей, які в ті хвилини стояли навколо музикантів, і я втому числі, були захоплені подією! :) Ось як це було: доволі колоритний білорус зліва, Войнаровський (президент фесту) на контрабасі лине емоціями в небо посередині, і польський скрипаль із баяністом справа.

інтернаціональний оркестр
співвітчизники епохи королівства

Потім була урочиста хода (вже третя за фестиваль) до стадіону.

індонезійка фоткає українців
поляки
індонезійки
серби
а поляки і досі несуть контрабас :)

На стадіоні відбулося урочисте закриття фестивалю Поліське літо з фольклором 2010. Учасники ще раз показали свій національний фольклор, знову отримали якісь подарунки. Потім феєрверк.  Маса позитивних емоцій від фестивалю, який тривав аж 5 днів! Буду з нетерпінням чекати наступного разу. Шкода, що не приїхали з якоїсь причини сенегальці – африканська культура була б ще однією цукерочкою фестивалю, але загалом було дуже круто. Більше нема чого додати – якщо отримуєш від чогось задоволення, то смакуєш його мовчки!)


10 коментарів

Add Your Comment
  1. оце вже діло! може ще зроби, щоб на головну хоча б одна фотка попала?

  2. Ценю.В последнее время не так много авторов посещает страницы ЛН. Котык как всегда держит руку на пульсе города и событий)))

  3. гарний репортаж. дякую.

  4. Жаль, що мене не було тоді в Луцьку(((

    М-да…ПРо поляків – насмішило)

  5. а де ж ярмарок Майстрів

  6. а репортаж класний

  7. дякую, але ярмарок майстрів Поліського літа не стосувався

  8. класно :)

  9. вже треба зробити так, щоб ця стаття не була весь час зверху :) . знайшов де, але в мене не вийшло чогось.

  10. зверху буде тепер закріплюватися остання стаття, це робиться з метою, щоб за анонсами не зникав внизу сайту цікавий матеріал

*