2011
02.05

28 січня 2011 – “Від Горині до Случа”

Шестеро митців виставили свої доробки в техніці олійного та акварельного живопису, скульптури. Наявність саме акварелі було приємною несподіваною, для мене. Я все думав, писати вам свої враження від виставки чи ні, адже вони досить двоякі… та, мабуть, не буду. Хіба трішки:) до кожного окремо. На відкриття потрапити не вдалось, а цікаво було б поглянути як саме воно проходило.

Ось аквареліст, Казмірук Анатолій Панасович. Його роботи ви зустрінете найперше.

Особистомені, деякі роботи цього художника здались під впливом американських сучасних акварелей, “штатських” художників), звісно, це лиш моє спостереження. Сподобалось мені в його роботах те, що ось він показує що акварель є і така, показує якісь експерименти в роботі, не боїться пистаи по мокрому і аля пріма (часто застосовуване в художніх колах “аля пріма” означає виконана робота за один сеанс, один підхід чи в один “присєст” як Дехто каже)

Остання робота на фото, “Дубно. Тараканівський порт” – вона не здалась мені найкращою, але фото саме її по тій причині, що лиш цей твір під матовим склом, що дає можливість зробити хоч більш-мешн нормальний знімок.

Поїхали далі, наступний художник Жилка Іван Сидорович. Пише олією.

Сподобалась робота “Вечір” 2009 року. Верхня на другому фото, в золотій рамі.

Віктор Гвоздинський виставив декілька натюрмортів та пейзажі, є навіть декілька Луцьких.

Сподобалась стінка ота що на останньому фото. Гарно вивішено чотири роботи, в золотих рамах. Виглядає дуже гарно. Стінка здається багатою).

Ага, ну ще Луцьк було приємно побачити.

Але що мені не дуже сподобалось, хай художник пробачить мені мою думку, вони схожі між собою, пейзажі, що Карпати, що Луцьк, що церква поблизу Острога, всього якось забагато і одноманітне..

Звісно я можу бути не правий, таке вже було враження, коли дивився роботи то практично через одну.. Хоча в багатьох є і цікаве, і приємне, і хороше, але.. я вже написав.

Наступний художник теж працює в техніці олійного живопису. Ім*я йому Олександр Васильович Самчук.

В нього роботи якимись такими самотніми здаються, якесь таке відчуття покинутості. І це майже в кожній його роботі я ось таке відчув, незнаю як вам пояснити, але ось можливо ви гляните самі і теж щось таке відчуєте, ніби там людини і взагалі не було, а якщо була то вона давно забула про те місце, навіть всупереч сюжетам картин чомусь таке мені відчувається. Дивіться самі.

Такожщейого роботи будуть на самому останньому фото.

Так, перейдімо ж ми до ще одного аквареліста, роботи якого здаються більш звичайними, не такими вже й творчими, але в багато чому вони мені більш подобаються аніж першого. Взагалі художник пейзажист, на мою думку, це поет. Він має відчути, написати стан природи, передати її красу, а це ж відчути треба, прочувствовать, то вам не від голови щось малювати, це вже від Бога дається..

Нескажущо цього художника все сподобалось, не скажу й що більша половина сподобалась, не скажу що й половина..але, знаєте, є декілька пейзажів які навіяли відчуття. В цьому, по-суті, і заключається завдання пейзажиста, написати такий пейзаж, щоб коли глядач на нього дивився то відчув те що хотів передати автор, а якщо вже бути геть вимогливим, то щоб пережив знову той стан душі який в нього був при спогляданні чогось схожого по образу, наприклад, художник написав сумний пейзаж, глядач приходить, дивиться і його аж до глибини душі торкає відчуття/почуття суму, і він починає згадувати якісь моменти свого життя, пов*язані з цим почуттям/відчуттям.  Звісно можна ставити і схожі завдання собі, коли пишеш, а можна і геть інші.

Ось.. ще на виставці можна було побачити роботи скульптора, Володимира Стасюка.

Праворуч,ескізнамодель пам*ятника Степанові Бандері для міста Луцька.

Князівна Євпраскія

Особисто мені сподобалась “Князівна Євпраскія” та “Юрій Змієборець”.

Загалом чудово що виставка відбулась, добре що рухається… є вже план виставок на 2011 рік. І взагалі досить класно що ця гелерея працює і можна приходити собі, і проводити там вільний час, бо хай як, а чудові твори там теж частенько бувають..

Ну ж подумайте, люди ходять на концерти, слухають хороші голоси співаків, ідеально настроєні музичні інструменти, все це тішить, робить нас кращими, вчить відчувати якісь грані творчості, їх тонкість , красу, можливо неповторність. Люди ходять на театральні вистави, хто чому, мабуть всі по своїм причинам), ходять у кіно.. Виставка картин, це ж те саме, тут ще один різновид того мистецтва яке подарував нам Господь..

Це не голосно сказано, не думайте.

Тим паче відвідини виставок роблять людину більш культурнішою, збагачують її духовну скарбницю, подумайте, дехто  платить мільйони доларів чи будь-якої іншої валюти за одну картину, ну не кажіть мені що це задоволення матеріальних потріеб, а не духовних!

Тим паче, ціни на виставки майже завжди дешевші за театри, кіно, концерти, а багато де й взагалі безкоштовні. Маубть, це для того щоб заохочувати людей приходити й дивитись..

..отож і ви, приходьте :)


3 коментарі

Add Your Comment
  1. p.s. Пробачте за з*єднані слова, просто якщо їх написати нормально, через пробіл, тоді вони позалазять у щілини між фото..

  2. Дякую за огляд, виникло бажання відвідати «вживу» (особливо люблю акварельний живопис). Ну і у продовження пропаганди малярства хочеться поділитися лінком на новий проект від Ґуґла — http://www.googleartproject.com — віртуальний доступ до найкращих музеїв світу. Крім того що там можна переглянути вибірку витворів мистецтва за авторством чотирьохсот найкращих художників світу в надвисокій роздільній здатності, ще й можна здійснити інтерактивний тур по сімнадцяти найпопулярніших музеях світу. А родзинкою (як на мене) є те, що кожен музей вибирав одну роботу, яку сфотографували з надвисокою деталізацією, таким чином можна побачити мікроскопічні деталі, які не завжди помітні навіть при «живому» перегляді картини в реальному музеї.

  3. таак, дякую) знаю за проект Гугла! це просто фантастично! нереально круто, та безкоштовно! шкода лиш що обмежений трафік інтернету не дозволяє на повну насолодитись тим всім що там є… а ці фото з наддеталізацією.. просто немає слів, як же воно класно.. про таке годі було й мріяти!

*