2011
08.20

..і ми полюбили цю дивакувату музику, цей лірично-насмішкуватий рок-н-рол, цих веселих людей з легендарної української команди – Брати Гадюкіни.

Вони показали українцям самих себе, ніколи не боялися здорового гумору та відвертості, були запальними і веселими. Можна з впевненістю сказати, що саме ці хлопці стали початком української незалежної музики.

Не так давно, у 2009- му році пішов з життя вокаліст гурту Сергій Кузьминський – згорів, мов свічка. Від раку. З цією людиною помер цілий пласт українського року.

Люди не забули. Люди пам*ятають…

Ціла хвиля концертів пам*яті Кузі продовжує свій шлях Україною, як і Сергій продовжує жити у наших серцях. Один із таких концертів відбудеться у Києві – 20-го серпня 2011 року у клубі «Барви».  Куди наразі й несе мене нічна електричка Луцьк – Київ.

В тенетах Інтернету за день до концерту мені вдалося зловити ініціатора та ідейника цієї акції і вкрасти у нього трішки часу і мегабайт трафіку для кількох запитань. Знайомтесь – Вадим Грищенко, мешканець Київщини, студент медичного університету ім Богомольця. Бас-гітарист київського гурту «Ковтнярі».

Вадим: А ще займаюсь музикою, медициною, навчанням і т.д. А щодо цього концерту – я тут, крім виступаючого, є також ініціатором. Тобто я дав дирекції клубу “Барви” ідею щодо проведення цього концерту.

-  Чи вперше ти є організатором концерту пам*яті Кузі і чи плануєш проводити подібні акції?

Вадим: Організатор -  це, напевно, гучно сказано (сміється). Хоча афіша та деякі інші питання є роботою нашого гурту. А стосовно продовження, то якщо буде змога і привід, який буде мені цікавим, то чом би й ні.

- Ким і чим для тебе особисто є Брати Гадюкіни?
Вадим: Гадюкіни для мене це як якась рок-ікона, не побоюсь цього слова. Це наче якась окрема шухлядка в мені під назвою “Брати Гадюкіни”. Вони мене змінили, точніше щось всередині змінили. Для мене це явище під назвою “брати гадюкіни” є позачасовим.

- Чи важко було загітувати київські гурти брати участь у концерті?
Вадим: Гурти самовикликались. Тому що це подія із великої букви. Ну і, як я казав, вони переважно звертались до дирекції клубу Барви.

 - До речі…є така тенденція у неформальних колах – проводити фестивалі пам*яті тих видатних музикантів, котрі, на жаль, більше не з нами. Було би круто зорганізувати подібні акції і пам*яті Сергія, як, наприклад, проводять Диркін-фести на Сході та Півдні України…

Вадим: Буду радий, якщо ця тенденція збережеться. Одна справа, коли збираються зірки в честь Кузі (як 3-го червня у Палаці Спорту), а інша справа, коли це маловідомі гурти, молоді команди.

Ну що ж… Чекаємо на 19:00 завтра, коли три київські гурти Ковтнярі, Ин Тим і Road Rock зірвуть піснями Братів Гадюкіних спокійний київський вечір.

(далі буде)


1 коментар

Add Your Comment
*