2011
10.31

Два рочки, два рочки! Ура! Нашій манюні Квартирі ФМ уже цілих два році! І ото я плюс компанія, «в шоломі і гучно заведені», направляють свої джі-пі-еси в оболонь Кораблик на святкування цього урочистого дійства. ОтжЕ, напялюєм на голови уявні святкові ковпаки в формі конуса і вперед за враженнями!

Мушу зазначити, що гостей на сабантуй прийшло ого-гошеньки як багато, оскільки уже за тиждень всі столики у клюбі були зафрахтовані. Отож, «чисто по блату», по-братськи, приліпили ми свої сіднички-цукорнички на чільному місці, де возсідали всі винуватці свята.=)

Столик сам по собі нагадував гурток «умілі рученята», а ще більше майстерню Санта Клауса, з ельфами в придачу=) Вся, так би мовити, робоча поверхня була завалена прапорцями-папірцями-ручками та іншими корисними у побуті речами. В мене аж скупа не чоловіча сльоза навернулася на оченята…Чорд!!! Як же це все нагадує мій робочий стіл. ..Тут без сто грамів не обійдешся, – подумала Йа і замовила собі келих духмяного пивця. Мозок за кочегарив в потрібному руслі, гардина перед очима поступово роздвинулася і я вгледіла наступну картину…По залі рудою фурією з пропелером в дупі і змітаючи все на своєму шляху гонилася Іванка. Тож  сумнівів в тому, що «порядок таки буде порядком» абсолютно не виникало. Скільки ж то енергії може бути в одній тендітній дівчині! Сміливо заявляю, що якби в той момент до задньої частини її тіла примонтувати плуга чи землерийку і випустити на цілину – гектари поля були б «вспахані» за 5 хвилин=)

З президентсько-поважним виглядом туди-сюди походжав пан Домбровський з уже традиційним фотегом на шиї. Ходить весь важний такий, діловито чухає потилицю, прицілюється…Десь тихенько, лише одними кутиками рота посміхається, типу «ну, гражданє, кого сьогодні покарати фотографією?» І я розумію, що від пильного Ромчиного окане сховається ніхто, навіть я (людина , яка змирилася з ідіотським виразом фейсу на всіх світлинах). Всі чимось зайняті, справи йдуть – контора пише. В голові роїться «ну коли, коли ж початок параду?)».

І тут по команді «один-два-три1» всі квартиранти завязують на шиї червоні хустинки а-ля «піонерське дитинство моє» і понеслося…Віка Жуковська, яка наче штатний секюріті до цього поважно підпирала стінку, взяла до рук улюблене знаряддя праці (мікрохвон тобто) і движняк дав старт. Квартиру по черзі хепібьоздили такі гурти як: Ріплей (яких до речі теж вітали з річницею), Фіолет та Ювелір. Мушу відмітити, що особисто я серйозно захвилювалася за стан колін пана Колоса, який щоразу в пориві творчих емоцій на них «припадав». Молодець! Але ще б зо три таких падіння, і на танцполі Кораблика утворились би два великих кратера=)

Поміж виступами гуртів проводилися чудернацькі конкурси. Згадую, як ми, наче ошпарені, металися по залу в пошуках таких життєво необхідних речей презерватив, ліва чоловіча шкарпетка, туфлі ну і так далі в тому ж дусі. Ве-се-лу-ха!=)

А потім був святковий торт, подарунки (серед яких була і знаменита ЙОЛКА), шампанське, фанфари і все таке…Додому прийшли пізно, втомлені, але щасливі. А на настіпний день , незважаючи на апокаліптичний вигляд і голівку «бо-бо», пішли садити красуню-ялинку. Але то вже зовсім інша історія…

Ще раз з днем народження, любі мої Квартира ФеМе!!! Думаю три роки відсвяткуємо ще гучніше=)


5 коментарів

Add Your Comment
  1. а ЙОлку куда діли?

  2. посадили :)

  3. бля, за шо? :)

  4. за Новый год!

  5. про йолку окрема історія=)))

*