2012
02.05

  Сьогодні можна багато прочитати, почути про надзвичайний інцидент із закриттям популярного ресурсу ex.ua.

 

 Чому надзвичайний? Бо на такі здається буденні події ( кожен день відбуваються якісь облави, арешти і т.д) відреагувала значна частина населення, та й відреагувала доволі бурхливо. Враховуючи, що ресурс ex.ua входить в топ-25 найбільших піратських ресурсів світу можна було б прогнозувати цей суспільний резонанс. Але як вже заведено в нашій країні, такі події відбуваються неспроста. Існує багато припущень щодо причини закриття: дехто вважає що тут присутні бізнес інтереси, хтось каже що це елемент “прибирання” всіляких документальних свідчень про діяльність УПА, політичних репресій, проте офіційна версія холоднокровно засвідчує: “Порушення прав інтелектуальної власності.”.
Щодо закриття сайту виникає ряд питань: чому як власників так і самих користувачів не попередили про цю “акцію”? Якби це було зроблено незручності були б доволі менші, а незручності виникли у багатьох користувачів, бо існують правовласники, які “заливали” свою інетелектуальну власність самі, на безоплатній основі, є навіть випадки коли музиканти залишали там свій новий матеріал( це ж зручно, не потрібно ніяких носіїв) та й не тільки музиканти так робили. Далі всіх цікавить чому це роблять саме зараз, коли ресурс проіснував до цього значний проміжок часу і параленьно не закривають подібні ресурси. Навіть той самий “вконтакті” є не меншим “конкурентом” в порушенні авторських прав. Юридичні особи офіційно спростовують те що вони подавали якісь заяви, навідміну від того, що заявляють обвинувачувачі. Це все є важливими аргументами у веденні дискусії, яка вже розгорілась.
Тим часом український інтернет-простір поставився до цього дуже критично, що виросло в онлайн-протест пов’язаний з DDoS атаками на владні сайти. Такий онлайн “рух” набрав масового характеру, за підрахунками в акції взяло участь 140 тисяч інтернет-користувачів. На моє переконання закритя ресурсу стало приводом для невдоволення людей, хоча це невдоволення можна зрозуміти – це як у дитини забрали іграшку і не віддають( з психологічної точки зору). Звичайно, псевдонамагання побороти піратство можна зрозуміти (і Європа вимагає цього), але спочатку потрібно створити достойну альтернативу. От захотілося мені оригінальний альбом Pink Floyd, але не можу його придбати в своєму місті, от і мушу шукати його в піратський спосіб бо іншого виходу немає. Немає механізму легальної реалізації потреб тому і відбувається вся ця катавасія.
Якщо братися за європейську інтеграцію, то потрібно інтегруватися цілком, а вибіркова демократія результату не дасть. Боротьба з піратськими сайтами нагадує мені боротьбу з вітряними млинами, як завжди проблему шукають там де її немає, певно це одвічна українська проблема.
Дмитро Віжанський

 

 


Прокоментуй!

Add Your Comment
*