2012
06.10

“А на тебе, как на войне…а на войне как на тебе”, – співає відомий гурт. я не знаю як “на мені”, але на війні вчора довелося побувати, при чому на самій справжнісінькій – з кулями, з пораненими, з захопленим прапором і каліченим генералом (мною, тобто))).
Пострілятися з друзяками екстрималами збиралися уже давно, проте ніяк не могли відірвати свої дупці від повсякденних справ. Ну але.. В повітрі ми уже літали, під землею лазили, з водною стихією теж мали діло на сплавах, а от кулю в лоб вже давно не отримували.Приємно відчути себе зіркою живого “контрстрайку”. Хлопці взагалі тішилися, як діти)) Вони ж бо герої – захищають свою базу, воюють з ворогами, і то далеко не компютерна гра.
Не дивлячись, що для мене все досить плачевно закінчилося (я підвернула ногу і тепер стрибаю виключно на одній правій)і на багаточисленні синяки та гематоми, ВСІ залишилися ЩАСЛИВІ=) І тільки ми залижемо свої бойові рани, знову підемо брати штурмом закинуту військову базу))







І от чим це все закінчилося особисто для мене)))))


Прокоментуй!

Add Your Comment
*