2012
12.19


Сьогодні побував на прем’єрі «Хоббіта». Ажіотажу в робочий час будня не спостерігалося, тому вдалося обрати центрові місця :)
Мабуть, людині, яка не «в тємі» Середзем’я і всього того вигаданого Толкієном світу, складно пояснити, в чому прикол таких фільмів, чому їх дивляться дорослі людині, коли загалом це ніби казочка… Тому для тих, хто хоче від фільму чогось серйозного, місця для роздумів, драми і т.д., я б його не рекомендував :)
Це дійсно казка, справжня Казка. Світ, вигаданий і продуманий в таких деталях, що хочеться повірити в його існування.
Як виявилося, фільм став першою частиною трилогії, а дві інші вийдуть, відповідно, через рік і через два. Здавалося досить дивним, як це можна розтягнути на три фільми звичайну повість. Але тут є свої нюанси: світ Толкієна значно ширший власне самого «Хоббіта», тому навіть на основі неопублікованих речей можна знімати і знімати, а якщо ще увімкнути фантазію і допридумати… Коротше, непочатий край роботи :)
Одразу скажу, що від книжки треба абстрагуватися. Книжка – це каркас, на основі якого створений окремий витвір – фільм. Пітер Джексон не розчарував, його світ також вийшов продуманий в деталях, починаючи від хатинки хоббіта. Дивлячись в 3D, хочеться «пощупати» деякі деталі (інша справа, яке в нас в Луцьку це 3D :) Надто затемнена картинка часом спонукає зняти окуляри і подивитися на все в яскравіших тонах, хоча і розмазано).
Як на мене, фільм варто дивитися хоча б з точки зору пейзажів – очі радуються :) Також, по швидкості викладення сюжету, картина вийшла «не американською», коли щось треба показати, посмакувати, то це може відбуватися повільно, ніби час не тисне на режисера. Разом з тим, екшена вистачає: орки, гобліни, тролі, ельфи, гноми – весь джентльменський набір перебуває постійно в стані «двіжухи» :) І навіть не хочеться придиратися до деталей – як це так, вони всі чотирнадцять досі живі, після таких падінь, битв і т.д., невже ніхто не міг хоча б ногу зламати? А навіщо? Це ж казка, дитяча і недитяча, але казка :)
Для мене це фільм-відпочинок, дві з половиною години в іншому всесвіті, з своїми правилами, законами, персонажами, історією. Живеш собі цей час в цьому всесвіті і хочеться в нього повернутися знову. Позитивний такий фільмєц! Героїка, пафос, разом з тим гумор, досить простий без іронії чи сарказму, але все одно якийсь добродушний, не скажеш, що банальний. Мабуть, фільм таки дитячий, але такий дитячий, що його можна з чистою совістю дивитися дорослим як повноцінний «дорослий» фільм :)
І ще. Якщо хочете оцінити – йдіть в кінотеатр. Коли явно відчувається різниця між переглядом скачаного фільму і великим екраном – це якраз на таких фільмах. Я думаю, що з задоволенням би переглянув «Хоббіта» ще раз на великому екрані, але вже не в Луцьку, а, наприклад, в Києві, щоб повністю зануритися в цей дивний казковий світ…


Прокоментуй!

Add Your Comment
*